Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем’яносова М.В.,

Іваненко Ю.Г.,

Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Бориславська міська рада Львівської області, про виділ в натурі 1/3 ідеальної частини будинковолодіння та встановлення порядку володіння й користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Бориславська міська рада, про виключення із спірного майна забудови, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, третя особа - Бориславська міська рада, про виключення із спірного майна забудови, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу судді апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року,

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Бориславська міська рада Львівської області, про виділ в натурі 1/3 ідеальної частини будинковолодіння та встановлення порядку володіння й користування земельною ділянкою.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа - Бориславська міська рада, про виключення із спірного майна забудови.

ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа - Бориславська міська рада, про виключення із спірного майна забудови.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 12 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6 відмовлено.

Ухвалою судді апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 липня 2016 року визнано неподаною повернуто.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, та направити справу до апеляційного суду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено, що ОСОБА_4 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 липня 2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 липня 2016 року залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ч. 2 ст. 297 ЦПК України та надано можливість протягом п'яти днів з моменту отримання копії даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги та оплатити судовий збір в зазначеному розмірі.

25 серпня 2016 року від ОСОБА_4 надійшла заява про відстрочення сплати судового збору з тих підстав, що її місячний дохід становить 739 грн 94 коп.

Ухвалою судді апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2016 року не знайдені підстави для задоволення поданого клопотання враховуючи те, що особою, якою подано клопотання не долучено належних та допустимими доказів про її майновий стан, який ускладнює сплату судового збору в зазначеному законодавством розмірі, у зв'язку із чим ОСОБА_4 повторно надано строк для усунення недоліків скарги, а саме сплати судового збору.

Листом апеляційного суду Львівської області копію зазначеної ухвали було надіслано ОСОБА_4 (а. с. 186 т. 4).

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 07 жовтня 2016 року ОСОБА_4 отримала вказану копію ухвали (а. с. 187 т. 4).

Ухвалою судді апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 липня 2016 року визнано неподаною повернуто у зв'язку з невиконанням вимог ухвали.

Звертаючись до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою ОСОБА_4 зазначає, що нею виконані вимоги ухвали та надіслано докази про сплату судового збору до апеляційного суду, на підтвердження чого надає копію квитанції.

Однак, жодного доказу про направлення цієї квитанції на виконання вимог ухвали до апеляційного суду ні матеріали справи, ні на дані до касаційної скарги матеріали не містять.

Відповідно до вимог ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 295 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо особа у встановлений строк виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною та повертається суб`єкту звернення.

За таких обставин висновок судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції ухвалене у цій справі є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права при її постановленні.

Крім цього, слід зазначити, що згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основоположних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

ОСОБА_4 не позбавлена можливості повторно звернутися з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ухвалене у цій справі, усунувши недоліки скарги та надавши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, при цьому зазначивши поважні причини пропуску такого пропуску.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, ухвалу судді апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.