розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з питань праці, Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці", третя особа - ОСОБА_5, про визнання наказу протиправним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Державної служби України з питань праці на рішення апеляційного суду м. Києва від 23 березня 2017 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення від 11 січня 2016 року № 4-к; поновити його на посаді директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці"; стягнути з Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 січня 2016 року до дня поновлення на роботі.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 26 січня 2012 року працював на посаді директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" на підставі контракту від 26 січня 2012 року № 1. Наказом від 11 січня 2016 року його було звільнено із займаної посади за одноразове грубе порушення законодавства, в результаті чого для установи настали значні негативні наслідки та припинено дії контракту.

Посилаючись на те, що оскаржуваний наказ Державною службою України з питань праці винесений з порушенням норм трудового законодавства та його прав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києвавід 23 березня 2017 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано незаконним наказ Державної служби України з питань праці від 11 січня 2016 року № 4-к про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" 12 січня 2016 року, відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення законодавства, в результаті чого для установи настали значні негативні наслідки, та припинення дії контракту від 03 грудня 2014 року № 5 на підставі пп. "б" п. 5.3 зазначеного контракту.

Поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" з 12 січня 2016 року.

Стягнуто з Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 108 261 грн з утриманням податків і інших обов'язкових платежів.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Державна служба України з питань праці просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 26 січня 2012 року працював на посаді директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" на підставі контракту від 26 січня 2012 року № 1.

Наказом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 03 грудня 2014 року № 363-к, контракт від 26 січня 2012 року № 1, укладений з ОСОБА_4, було розірвано на підставі п. 5.6 цього контракту (переукладення на новий строк) та призначено ОСОБА_4 на посаду директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" відповідно до укладеного з ним контракту від 03 грудня 2014 року № 5.

Наказом Державної служби України з питань праці від 27 квітня 2015 року № 3 Державну установу "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" віднесено до сфери управління Державної служби з питань праці.

Листом Державної фінансової інспекції України від 08 жовтня 2015 року № 04-14/1388 інформовано Міністра соціальної політики Розенка П.Г. про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" за період з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2014 року, за результатом якої встановлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 2 258,3 тис. грн, у тому числі таких, що призвели до матеріальної шкоди (збитків), на суму 2 082,7 тис. грн.

Указані результати зафіксовані в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" від 20 березня 2015 року № 04-22/1 за період з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2014 року.

У вказаному листі від 08 жовтня 2015 року також зазначено, що з метою усунення виявлених порушень та попередження їх надалі Інституту листами від 24 квітня 2015 року № 04-14/548 та від 04 серпня 2015 року № 04-14/1102 надіслано обов'язкові вимоги щодо відшкодування збитків та усунення виявлених порушень. Проте станом на 01 жовтня 2015 року директор Інституту не вжив заходів щодо відшкодування заподіяної Інституту матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1 572,7 тис. грн.

Листом від 13 листопада 2015 року № 4426/0/1-06/6/ДО-15 Державна служба України з питань праці повідомила Державну фінансову інспекцію України про те, що після надходження до Державної служби України з питань праці відповідних погоджень, контракт з директором Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" ОСОБА_4 буде розірвано.

Наказом Державної служби України з питань праці від 11 січня 2016 року № 4-к ОСОБА_4 звільнено з посади директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення законодавства, в результаті чого для установи настали значні негативні наслідки, та припинено дію контракту від 03 грудня 2014 року № 5 на підставі пп. "б" п. 5.3 зазначеного контракту.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 під час перебування на посаді директора Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" було допущено одноразове грубе порушення трудових обов'язків, тому його звільнення з посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є законним та відбулося на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені законодавством України.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, зазначав, що про порушення трудових обов'язків керівником Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" ОСОБА_4 Державній службі України з питань праці стало відомо 21 жовтня 2015 року, тому остання повинна була вирішити питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення протягом одного місяця, тобто до 21 листопада 2015 року. На порушення положень ч. 1 ст. 149 КЗпП України, Державна служба України з питань праці не витребувала від позивача пояснень з приводу виявлених порушень.

Оскільки наказ про звільнення позивача був виданий 11 січня 2016 року, тобто, поза межами місячного строку, передбаченого положеннями ч. 1 ст. 148 КЗпП України, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивача звільнено з роботи незаконно, тому він підлягає поновленню на роботі.

Як наслідок, апеляційний суд стягнув із Державної установи "Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10 8261 грн з утриманням податків і інших обов'язкових платежів, з урахуванням положень ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) .

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, підстав для скасування ухваленого ним рішення не вбачає.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги Державної служби України з питань праці не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ