Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Висоцької В.С., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсними кредитного договору та додаткової угоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 09 вересня 2016 року,

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12 лютого 2008 року між сторонами укладено кредитний договір відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 79 000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 06 лютого 2023 року. 14 липня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вказаного кредитного договору, відповідно до умов якої ОСОБА_4 отримала кредит у розмірі 87 527,23 доларів США зі сплатою 15 % річних з кінцевим терміном повернення до 06 лютого 2028 року. Оскільки позивальник не виконала умови кредитного договору, у неї утворилася заборгованість, яка станом на 14 квітня 2016 року становить 156 206,66 доларів США, що еквівалентно 3 980 688,83 грн.

Враховуючи викладене, ПАТ "Укрсоцбанк", з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь вказану вище заборгованість.

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що коштів за вказаним вище кредитним договором та додатковою угодою до нього не отримувала. Вказувала, що вона є потерпілою у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України. Досудовим слідством та вироками Ніжинського Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 липня 2013 року та від 09 березня 2016 року встановлено, що кошти за спірним кредитним договором отримала ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, якими скористалася на власний розсуд, чим заподіяла ОСОБА_4 матеріальну шкоду. Таким чином, позивач підписала спірні правочини внаслідок обману ОСОБА_5, яка діяла у змові з відповідачем за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просила визнати недійсним кредитний договір від 12 лютого 2008 року та додаткову угоду № 1 до нього від 14 липня 2009 року.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 09 вересня 2016 року, зупинено провадження у даній справі до вступу в законну силу вироку в кримінальній справі № 740/240/14 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк", мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права, просить скасувати вказані ухвали.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що представник ОСОБА_4 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вступу в законну силу вироку в кримінальній справі № 740/240/14 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

ОСОБА_4 визнана потерпілою у вищевказаній кримінальній справі.

Відповідно до вироку Ніжинського міськрайонного суду від 09 березня 2016 року у січні 2008 року ОСОБА_5, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно з корисливих мотивів, запропонувала ОСОБА_4 оформити кредит на своє ім'я для її особистих цілей, при цьому недобросовісно використовуючи довірчі стосунки, з метою заволодіння кредитними коштами, повідомила ОСОБА_4 неправдиві відомості про взяття на себе зобов'язань з повернення виданого кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами, але фактично не мала на меті виконання таких зобов'язань. 03 березня 2008 року ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 у розмірі 79 000 доларів США, що еквівалентно 398 950 грн., отриманих потерпілою в якості кредиту, та розпорядилася даними коштами на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій матеріальну шкоду, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Вирок Ніжинського міськрайонного суду від 09 березня 2016 року оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупиняючи провадження у справі до вступу в законну силу вироку в кримінальній справі № 740/240/14 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що встановленівказаним вироком суду обставини можуть у подальшому вплинути на вирішення даної цивільної справи.

Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовано обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень щодо заявленого представником позивача за зустрічним позовом клопотання, надані сторонами докази, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, були досліджені в судовому засіданні.

Отже, місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про зупинення провадження у справі до вступу в законну силу вироку в кримінальній справі № 740/240/14 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України. Крім того, апеляційний суд перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказану ухвалу без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відхилити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 09 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.