розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про усунення перешкод в користуванні грошовими коштами, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, який у березні 2016 року уточнив.

На обґрунтування позову зазначав, що в квітні 2015 року, шляхом заповнення заяви-анкети на відкриття банківського рахунку він відкрив картковий рахунок НОМЕР_1 у відділені "Новокриворізьке" Криворізької філії ПАТ КБ "ПриватБанк", який 25 травня 2015 року із залишком грошових коштів на рахунку в сумі 300 020 грн 72 коп. було відповідачем заблоковано.

Звернувшись до відповідача із заявою про роз'яснення причин блокування його рахунку, отримав відповідь про необхідність надання інформації та документів про здійснення фінансових операцій за картковим рахунком.

Оскільки після виконання вимог банку про надання інформації та документів, неодноразових його звернень про розблокування рахунку, рахунок відповідачем не розблоковано, що створює йому перешкоди в користуванні належними йому грошовими коштами, ОСОБА_4 просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні грошовими коштами, що знаходяться на платіжній картці НОМЕР_1 у межах фактичного залишку коштів, шляхом розблокування зазначеної картки, зобов'язати відповідача повернути йому грошові кошти в розмірі 300 020 грн 72 коп., що знаходяться на платіжній картці, стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 20 401 грн 40 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 6 тис. грн 44 коп., збитки в розмірі 47 253 грн 45 коп., моральну шкоду в розмірі 25 тис. грн, а також сплачені судові витрати.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ КБ "ПриватБанк" усунути ОСОБА_4 перешкоди у користуванні грошовими коштами в сумі 300 020 грн 40 коп., що знаходяться на картковому рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_1, відкритому у відділені "Новокриворізьке" Криворізької філії ПАТ КБ "ПриватБанк".

Зобов'язано ПАТ КБ "ПриватБанк" повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 300 020 грн 40 коп., що знаходяться на картковому рахунку ОСОБА_4 НОМЕР_1, відкритому у відділені "Новокриворізьке" Криворізької філії ПАТ КБ "ПриватБанк".

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить зазначені судові рішення в частині задоволення позову скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

У іншій частині ухвалені в справі судові рішення не оскаржуються та відповідно в касаційному порядку не переглядаються.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні грошовими коштами та зобов'язання відповідача повернути грошові кошти, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з недоведеності відповідачем обґрунтованості та законності блокування карткового рахунку позивача й обов'язку банку, передбаченого ст. ст. 1066- 1074 ЦК України, за вимогою клієнта видати відповідну суму з його рахунку.

При цьому суд правильно застосував норми матеріального права на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (ст. 212 ЦПК України).

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити та залишити ухвалені судами рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 січня 2017 року в частині усунення перешкод в користуванні грошовими коштами, зобов'язання повернути грошові кошти та вирішення питання про розподіл судових витрат залишити без змін.