розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: відділ Держземагенства у Генічеському районі Херсонської області, ОСОБА_6, про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_7 який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, на обґрунтування якого зазначила, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 01 березня 2006 року, виданого на підставі рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 11 травня 2005 року № 2-904/2005 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 0,1454 га, розташованої в АДРЕСА_1, яка незаконно вибула з її володіння та була реалізована на публічних торгах, а у теперішній час перебуває у володінні ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 20 березня 2013 року, укладеного між останнім та переможцем торгів ОСОБА_6 та підлягає витребуванню з незаконного володіння відповідача на користь позивачки.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 23 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 який діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та направити справу до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки спірне майно придбано в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень і згідно ч. 2 ст. 388 ЦК України у такому разі майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, приймаючи до уваги, що у передбаченому законом порядку торги не визнавалися недійсними.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ