розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом концерну "Міські теплові мережі" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_6, на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року,

У грудні 2015 року концерн "Міські теплові мережі" (далі - концерн "МТМ") звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів - повнолітніх осіб, які зареєстровані в квартирі № 5,6 буд. 20/8 по вул. Іванівська в м. Запоріжжі, заборгованість по оплаті за послуги з центрального опалення, централізованого постачання гарячої води (підігріву питної води) згідно особового рахунку № 94812321 станом на 01 березня 2015 року у розмірі 14 759 грн 55 коп., з урахуванням зроблених ними оплат, від сплати якої відповідачі на користь позивача у добровільному порядку ухиляються.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, та ОСОБА_5 на користь концерну "МТМ" в особі філії концерну "МТМ" Дніпровського району заборгованість за послуги з центрального опалення, централізованого постачання гарячої води, яка утворилась за період часу з 01 серпня 2011 року по 01 березня 2015 року, у розмірі 14 759 грн 55 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_6 відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення концерна "МТМ" на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, виходили з того, що відсутність договору між сторонами не позбавляє права постачальника звернутися з вимогами до споживача про стягнення вартості наданих послуг, а також врахувавши їх часткову оплату відповідачами (а. с. 10-11), та переривання строку позовної давності у зв'язку із видачею судового наказу у квітні 2014 року, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з відповідачів за опалення та підігрів питної води за період з 01 серпня 2011 року по 01 березня 2015 року в сумі 14 759 грн 55 коп.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі, та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.

З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ