розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 (правонаступника ОСОБА_5) про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" на рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року,

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію (далі - ПАТ "Банк Форум") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 15 листопада 2006 року ОСОБА_5 отримала кредитні кошти у розмірі 116 тис. доларів США на строк 10 років зі сплатою 14 % річних. На забезпечення виконання умов цього договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки, предметом якого були дві земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва і обслуговування будинку та площею 0,1459 га для ведення особистого підсобного господарства, розташовані по АДРЕСА_1, що належать їй на праві приватної власності. У результаті неналежного виконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 25 березня 2015 року становить 64 051,77 доларів США та яку позичальник і його майновий поручитель, незважаючи на вимоги, не погасили.

Враховуючи викладене, ПАТ "Банк Форум" просило стягнути з ОСОБА_5 кредитну заборгованість у розмірі 64 051,77 доларів США та в рахунок погашення кредитної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_3

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 червня 2015 року позов ПАТ "Банк Форум" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором від 15 листопада 2006 року у розмірі 64 051,77 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 60 470,31 доларів США, заборгованість по процентах - 1 222,85 доларів США, пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів - 2 358,61 доларів США. В частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2016 року у зв'язку зі смертю ОСОБА_5, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, до участі у справі в якості правонаступника померлої залучено її дочку ОСОБА_4

Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк Форум" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 належним чином не виконала умови кредитного договору, у результаті чого утворилася заборгованість, яку вона, незважаючи на вимоги, не погасила. При цьому відмовляючи у зверненні стягнення на предмет іпотеки, районний суд послався на передчасність такого способу судового захисту порушеного права позивача з урахуванням того, що на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, зведено житловий будинок.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_5 під час розгляду справи померла, а її спадкоємець, дочка ОСОБА_4, не надала до нотаріальної контори документів про наявність спадкового майна і не отримала свідоцтва про право на спадщину. Крім того, суд апеляційної інстанції послався й на те, що іпотекодавець ОСОБА_3 не надавала згоди забезпечувати виконання зобов'язання нового боржника - ОСОБА_4, тому відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що 15 листопада 2006 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 116 тис. доларів США на строк 10 років зі сплатою 14 % річних.

На забезпечення виконання умов цього договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_3 договір іпотеки, предметом якого є дві земельні ділянки: площею 0,25 га для будівництва і обслуговування будинку та площею 0,1459 га для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1, що належать їй на праві приватної власності.

Пред'являючи позов, ПАТ "Банк Форум" посилався на те, що у результаті неналежного виконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку позичальник та його майновий поручитель, незважаючи на вимоги, не погасили.

ІНФОРМАЦІЯ_1 після ухвалення рішення судом першої інстанції ОСОБА_5 померла. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її дочка - ОСОБА_4, яка подала заяву про прийняття спадщини і ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 вересня 2016 року була залучена до участі у справі в якості правонаступника померлої (ст. 37 ЦПК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 11 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)). Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після смерті боржника, отже, смерть боржника не повинна припиняти обов'язок заставодавця (іпотекодавця) з несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт смерті боржника за кредитним договором та переходу обов'язку боржника до його правонаступника за наявності кредитної заборгованості не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Змістом ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, сама по собі смерть боржника за основним договором, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, не тягне за собою припинення зобов'язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання, адже до цього іпотекодержателем 09 вересня 2014 року було пред'явлено відповідну вимогу до іпотекодавця в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки він належним чином не виконував взяте на себе зобов'язання по погашенню боргу.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові № 6-216цс14 від 10 лютого 2016 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Крім того, висновок апеляційного суду про відмову в позові про стягнення кредитної заборгованості зі спадкоємця померлої ОСОБА_5 є передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Апеляційний суд у порушення ст. ст. 212- 214, 303, 316 ЦПК України не встановив обсягу спадкового майна після смерті ОСОБА_5, а відмовив у задоволенні позову з підстав того, що її спадкоємець, ОСОБА_4, не надала до нотаріальної контори правовстановлюючих документів на спадкове майно та не отримала свідоцтва про право на спадщину, тобто ухвалив своє рішення на припущеннях, що заборонено ч. 4 ст. 60 ЦПК України. При цьому зазначене не могло бути підставою для відмови в позові.

Отже, суд апеляційної інстанції у порушення ст. ст. 212- 214, 303, 316 ЦПК України не встановив фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, та норми права, які регулюють ці правовідносини, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів, належним чином не перевірив правильності й справедливості рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом апеляційної інстанції не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни задовольнити.