розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 7 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 липня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 23 березня 2007 року між нею та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1. Сторони домовились про те, що вона виселиться із будинку у день передачі їй грошових коштів у розмірі 30 тис. доларів США, що станом на 23 березня 2007 року еквівалентно 165 тис. грн. Проте відповідач грошові кошти їй не передав та відмовляється повернути їй право власності на житловий будинок, хоча вона продовжує в ньому проживати.

Враховуючи викладене ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу у розмірі 30 тис. доларів США, що еквівалентно 787 500 грн. та завдану їй неправомірними діями відповідача моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 7 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 липня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

В апеляційному суді справа була розглянута у відсутність позивачки.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Згідно з ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції був призначений на 13 липня 2016 року. Судова повістка про виклик ОСОБА_3 в судове засідання повернута до суду без її підпису про вручення (а.с. 98).

Отже, матеріали справи не містять даних про належну фіксацію вручення ОСОБА_3 судової повістки, а згідно з ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. При цьому представник ОСОБА_3 подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою.

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3, порушивши її конституційне право на участь у судовому засіданні та проігнорувавши вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд та ч. 1 ст. 27 ЦПК України, не давши належної оцінки поважності причин неявки в судове засідання, суд апеляційної інстанції її доводи не з'ясував і не забезпечив їй можливість переконувати суд в обґрунтованості своїх тверджень.

Вище викладене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції припустився порушень норм процесуального права, котрі згідно із ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування його судового рішення з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_5, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 липня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.