Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Кузнєцова В.О.,
суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,
Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, третя особа - ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування рішення Вченої ради, за касаційною скаргою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на рішення апеляційного суду Черкаської області від 24 листопада 2016 року, за участю ОСОБА_3 та представника ОСОБА_6 за довіреністю,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, посилаючись на те, що з 24 листопада 2014 року працювала на посаді професора кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління; наказом від 30 червня 2015 року № 113-к/п була звільнена за п. 2 ст. 36 КЗпП України в зв'язку із закінченням строкового трудового договору. Підставою звільнення стало рішення Вченої ради про необрання за конкурсом.
ОСОБА_3 вважала, що рішення Вченої ради є незаконним, оскільки при проведенні конкурсу керівництвом університету було порушено порядок обрання за конкурсом на вакантні посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила визнати незаконним та скасувати рішення Вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини про обрання на посаду професора кафедри загальної педагогіки вищої школи та управління, оформлене протоколом від 16 червня 2015 року № 12, яке стосується її, з підстав порушення порядку проведення та прийняття рішень, визначеного п. п. 1.14, 1.17 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації від 24 грудня 2002 року № 744 (z0600-03) .
У червні 2016 року ОСОБА_3 подала до суду уточнену позовну заяву, в якій просила визнати незаконним та скасувати рішення Вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини про обрання на посаду професора кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління, оформлене протоколом від 16 червня 2015 року № 12 та яке стосується ОСОБА_3, з підстав порушення порядку проведення засідання та прийняття рішень, визначеного п. 8 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації від 24 грудня 2002 року № 744 (z0600-03) та п. 5.9 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24 листопада 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини про обрання на посаду професора кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління, яке оформлене протоколом від 16 червня 2015 року № 12, в частині, що стосується ОСОБА_3
У поданій касаційній скарзі Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Установлено, що ОСОБА_3 з 24 листопада 2014 року до 30 червня 2015 року працювала в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини на посаді професора кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління за строковим договором.
Наказом ректора Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини від 30 квітня 2015 року № 380 о/д оголошено конкурс на заміщення вакантних посад деканів факультетів і науково-педагогічних працівників. Відповідне оголошення про конкурс було опубліковано в громадсько-політичному тижневику "Уманська зоря" від 01 травня 2015 року № 18. У зв'язку з необхідністю проведення конкурсу на заміщення вакантних посад наказом ректора від 30 квітня 2015 року № 379 о/д було створено конкурсну комісію.
28 травня 2015 року ОСОБА_3 подала заяву на участь у конкурсі на посаду професора кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління та була єдиним кандидатом на цю посаду.
16 червня 2015 року на засіданні Вченої ради за результатами таємного голосування її членів щодо обрання ОСОБА_3 на посаду професора кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління було прийняте рішення, оформлене протоколом від 16 червня 2015 року № 12, за результатами голосування на заміщення вказаної вакантної посади конкурс визнано таким, що не відбувся: кандидат набрала менше 50 % голосів присутніх членів Вченої ради, а саме: "за" - 9 голосів, "проти" - 25 голосів.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив із того, що визначений Законом України "Про вищу освіту" (1556-18) та Положенням про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації (затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 (z0600-03) ), конкурсний відбір при заміщенні вакантної посади передбачає перш за все об'єктивне, неупереджене та всебічне вивчення та обговорення претендентів на посаду з послідуючим таємним голосуванням; такий порядок встановлений з метою відбору найбільш підготовлених та таких, що відповідають усім вимогам кандидатур; відповідачем не були виконані усі процедури проведення конкурсу.
На засіданні Вченої ради 16 червня 2015 року такого не відбулося, відповідач визнав, що під час проведення Вченої ради, за погодженням усіх учасників, не оголошувались відомості про претендента та не проводилось обговорення кандидатур на вакантні посади, а заперечення відповідача щодо повідомлення про дату та місце проведення Вченої ради шляхом розміщення оголошення в об'явах по Університету та на офіційному сайті Університету не спростовують доводів позивача про те, що її не було повідомлено про засідання.
За наведених обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що вказані порушення порядку проведення конкурсного відбору претендента на вакантну посаду, а саме: відсутність позивача на засіданні Вченої ради, недослідження даних про її роботу, необговорення колегами її кандидатури та, за певних обставин, ненадання їй можливості висловити на засіданні свою думку могли вплинути на результати голосування кожним з членів цього колегіального органу, тому рішення Вченої ради стосовно ОСОБА_3 не можна вважати об'єктивним і законним.
Проте з висновками апеляційного суду погодитися не можна з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої висновки мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).
Наведеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.
Так, відповідно до ст. 36 1 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту" (1556-18) (в редакції, чинній на час виникнення даних правовідносин) Вчена рада є колегіальним органом управління вищого навчального закладу, який, зокрема, обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій.
Частиною 11 ст. 55 вказаного Закону передбачено, що під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.
Застосовуючи у спірних правовідносинах Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (ухвалене Вченою радою протоколом від 28 квітня 2015 року № 10) та відхиляючи доводи позивача щодо необхідності застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 "Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації" (z0600-03) , суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що затвердження останнього не передбачено нормами Закону України "Про вищу освіту" (1556-18) .
Указане підтверджується наказом Міністерства освіти і науки України від 07 жовтня 2015 року № 1015 (z1317-15) , яким відповідно до ч. 11 ст. 55 Закону України "Про вищу освіту", п. 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (630-2014-п) , та з метою приведення власних нормативно-правових актів у відповідність до законодавства, визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства освіти і науки України від 24 грудня 2002 року № 744 "Про затвердження Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації" (z0600-03) .
Відповідно до п. п. 5.12, 5.16 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (ухвалене Вченою радою протоколом від 28 квітня 2015 року № 10) (далі - Положення Університету № 10) обрання науково-педагогічних працівників Вченою радою Університету проводиться таємним голосуванням; якщо при проведенні конкурсу на відповідну посаду не було подано жодної заяви або жоден із претендентів не набрав більше 50 % голосів присутніх членів Вченої ради, конкурс також уважається таким, що не відбувся, і оголошується повторно.
Відповідно до п. 5.9 Положення Університету № 10, норми якого, на думку позивача, були порушені, на засіданні Вченої ради Університету, факультету (інституту) перед голосуванням щодо кожної кандидатури претендента на відповідну посаду, вченим секретарем відповідної ради оголошується рішення конкурсної комісії, висновок кафедри, факультету (інституту) та відомості про претендента. Після цього проводиться обговорення кандидатур. Кандидати на заміщення вакантної посади мають право бути присутніми на засіданні вченої ради. У разі необхідності за рішенням вченої ради їм може бути надана можливість висловити свою думку. Неявка претендента на засідання вченої ради не є підставою для зняття з розгляду питання конкурсного заміщення відповідної вакантної посади науково-педагогічного працівника.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, про проведення засідання Вченої ради Університету 16 червня 2015 року і розгляд питання про обрання на посади було розміщене оголошення на офіційному сайті Університету 09 червня 2015 року. Нормативні вимоги про інформування окремо кожного кандидата, який бере участь у конкурсі, про день і час проведення засідання Вченої ради Університету відсутні, а п. 5.9 Положення Університету № 10 не містить вимоги про обов'язкову присутність кандидата під час проведення конкурсу і обговорення його кандидатури або про обов'язкове заслуховування думки кандидата.
Визначені апеляційним судом як підстави для визнання рішення Вченої ради незаконним твердження позивача про те, що неможливість висловити свою думку на засіданні Вченої ради Університету, порушення ученим секретарем процедури перед голосуванням (не оголосила рішення конкурсної комісії, висновок кафедри, факультету та відомості про претендента) стали причиною відмови в обранні її на посаду професора, є припущенням, що не ґрунтується на належних і допустимих доказах.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що на порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України апеляційний суд не навів достатніх мотивів, за якими він вважає неправильними висновки суду першої інстанції; не встановив і не зазначив у рішенні, у чому полягає порушення судом першої інстанції встановленого порядку дослідження доказів або в дослідженні яких доказів було неправомірно відмовлено. Зазначаючи як підставу для задоволення позову можливість встановлених порушень при певних обставинах вплинути на результати голосування кожним з членів цього колегіального органу, апеляційний суд вимоги ч. 4 ст. 60 ЦПК України залишив поза увагою та помилково скасував рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини задовольнити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 24 листопада 2016 року скасувати, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 серпня 2016 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.О. Кузнєцов
Є.П. Євграфова
О.І.Євтушенко
Т.Л.Ізмайлова
Г.І.Мостова