розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Хотлайн" про стягнення компенсації за порушення авторських прав за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Хотлайн", від імені якого діє Сопільняк ВікторіяЮріївна, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась з указаним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хотлайн" (далі - ТОВ "Хотлайн") про стягнення компенсації за порушення авторських прав.

Зазначала, що 15 листопада 2011 року та 1 травня 2012 року її син ОСОБА_5 створив два фотографічні твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", на яких зображено ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно заяви ОСОБА_5 13 грудня 2013 року Державною службою інтелектуальної власності України прийнято рішення про реєстрацію авторського права на зазначені збірки фотографій, до якої увійшли і названі фотографії, та видано свідоцтво про реєстрацію права на твір.

У 2013 році ОСОБА_5 стало відомо, що на сайті за посиланням http:ІНФОРМАЦІЯ_3 відтворені та розміщені фотографічні твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2".

13 листопада 2013 року ОСОБА_5 звернувся до ТОВ "Хотлайн" з вимогою усунути порушення його авторських прав, оскільки згоди на використання вказаних фотографічних творів він не надавав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер.

Спадкоємцем після ОСОБА_5 є його мати ОСОБА_3

На підставі викладеного просила стягнути з ТОВ "Хотлайн" компенсацію за порушення авторського права у розмірі 10 мінімальних заробітних плат у сумі, що складає по 12 180 грн за фотографічні твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 вересня 2016 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнено з ТОВ "Хотлайн" на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав - незаконне використання фотографічних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" - у сумі 12 180 грн.

У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Хотлайн", від імені якого діє Сопільняк В.Ю., посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріальногоправа чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем порушено авторське право позивача, яке полягало у розміщенні на веб-сторінці ТОВ "Хотлайн" фотографічних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", і не було вжито заходів з відновлення або захисту порушеного права, тому позивач має право на компенсацію за порушення авторського права у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна, зважаючи на наступне.

Судами встановлено, що 15 листопада 2011 року та 1 травня 2012 року ОСОБА_5 створив два фотографічні твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", на яких зображено ІНФОРМАЦІЯ_5.

На підставі заяви ОСОБА_5 від 15 жовтня 2013 року № 52866 Державною службою інтелектуальної власності України 13 грудня 2013 року прийнято рішення про реєстрацію авторського права на збірки фотографій, до якої увійшли і вказані фотографічні твори, та видано свідоцтво про реєстрацію права на твір № НОМЕР_1 збірка фотографій "ІНФОРМАЦІЯ_5".

З висновку експертного комп'ютерно-технічного дослідження № 3033 від 1 жовтня 2013 року судами встановлено, що під час дослідження в якості браузеру використовувався програмний засіб "Google Crome 29.0.1547.76 м". Згідно інформації, що з'являється на екрані браузера щодо адреси http://hotline.ua, за даною адресою знаходиться веб-сторінка Інтернет-ресурсу "hotline", зовнішній вигляд якої наведений у додатку 1 до експертного дослідження. Згідно інформації, що міститься у розділі "О проекте" інтернет-ресурсу (http://hotline.ua/about/) "hotline.ua - это интернет-сервис, помогающий покупателю найти, сравнить и определиться с выбором товара, магазина и сделать покупку", тобто веб-сайт http://hotline.ua не є Інтернет-магазином, а являє собою Інтернет-каталог товарів. У висновку комп'ютерно-технічного дослідження встановлено, що згідно реквізитів веб-сторінок, адреси яких наведені у питанні 1 заяви, за даними адресами знаходяться графічні зображення товарів ІНФОРМАЦІЯ_5, зовнішній вигляд яких наведено у додатку 2 до висновку експертного дослідження. На момент дослідження за Інтернет- адресою http://hotline.ua знаходиться веб-сторінка Інтернет-ресурсу "hotline", зовнішній вигляд якої наведено у додатку 1 до експертного дослідження.

13 листопада 2013 року ОСОБА_5 звернувся до ТОВ "Хотлайн" з вимогою щодо усунення порушень його авторських прав, оскільки згоди на використання вказаних фотографічних творів він не надавав.

Спадкоємцем ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є його мати - ОСОБА_3, якій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належать авторські права на всі твори, створені творчою працею ОСОБА_5, в тому числі авторські права на твір № НОМЕР_1 збірка фотографій "ІНФОРМАЦІЯ_5", що включає згадані фотографічні твори.

За змістом ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно із п. 9 ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

Як роз'яснено у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (v0005700-10) , суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права"), шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.

Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства.

Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК України).

Перелік об'єктів авторського права закріплений у ст. 433 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

В силу вимог ч. 1 ст. 437 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" авторське право виникає з моменту створення твору.

Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням у розумінні статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", і тому на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 цього Закону. Якщо у зв'язку з таким розміщенням порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 названого Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Сам по собі факт розміщення на сайті відповідача твору чи об'єкта суміжних прав, тотожного об'єктові інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу, свідчать про факт порушення таких прав відповідачем за умови, що останнім не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об'єкта інтелектуальної власності. Відтворення такого об'єкта з іншого сайту без підтвердження правомірності використання об'єкта інтелектуальної власності не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

При вирішенні відповідних спорів суд повинен установити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред'явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права та/або суміжних прав. Дані щодо власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України (1618-15) у адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегменту мережі Інтернет (п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (v0005700-10) ).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" доменне ім'я - ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.

З огляду на положення Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) та роз'яснення зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, виконання вимог закону при використанні ним об'єкту авторського права зобов'язаний довести відповідач, а обов'язком позивача є доведення порушення його прав саме відповідачем.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції не встановив всіх обставин справи та характер спірних правовідносин, не звернув увагу на те, що позов про стягнення компенсації за порушення авторських прав може бути пред'явлений до власника веб-сайту http://hotline.ua, на якому були розміщені два фотографічні твори, не перевірив факт порушення прав ОСОБА_3 саме відповідачем і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача компенсації за порушення авторських прав.

Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначені недоліки не усунув та не з'ясував, чи є ТОВ "Хотлайн" належним відповідачем у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення не можуть вважатись законним і обґрунтованим та підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, під час якого усунути вказані недоліки і, залежно від встановленого, вирішити справу.