Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Червинської М.Є., суддів: Коротуна В.М., Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення середнього заробітку, за касаційною скаргою представника державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" - Степаненко Ірини Євгенівни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2015 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року було стягнуто з державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (далі - ДСК "ЧМП") на його користь заборгованість із виплати заробітної плати, середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні та моральну шкоду.

Зазначене судове рішення було виконане відповідачем лише 11 червня 2015 року, тому, на підставі ст. ст. 116, 117 КЗпП України та, з урахуванням поданих уточнень, просив стягнути з ДСК "ЧМП" заборгованість за затримку у виплаті розрахунку при звільненні за період з 12 червня 2014 року по 11 червня 2015 року в розмірі 19 246 грн 45 коп. (за період з ухвалення судового рішення до його виконання).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ДСК "ЧМП" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12 червня 2014 року по 10 червня 2015 року в загальному розмірі 19 193 грн 72 коп., з урахуванням утримуваних податків та обов'язкових зборів, що підлягають відрахуванню із заробітної плати.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ДСК "ЧМП" - Степаненко І.Є., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення середнього заробітку за час прострочення розрахунку при звільненні за період з 12 червня 2014 року по 10 червня 2015 року в сумі 12 279 грн 99 коп.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, ознайомившись із поданими запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 12 червня 2014 року по 10 червня 2015 року, тобто за 364 календарних дні.

Колегія суддів не може повністю погодитися із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 працював на ДСК "ЧМП" та був звільнений 08 січня 2014 року у зв'язку з скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 червня 2014 року з ДСК "ЧМП" на користь ОСОБА_3 було стягнуто: заборгованість із виплати заробітної плати за грудень 2013 року в розмірі 1 119 грн 20 коп. та за січень 2014 року в розмірі 1 397 грн 45 коп.; додаткову вихідну допомогу за колективним договором в розмірі 13 604 грн 88 коп.; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 08 січня 2014 року по 11 червня 2014 року в розмірі 7 962 грн 23 коп.; моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Остаточний розрахунок із виплати належних ОСОБА_3 при звільненні сум було здійснено відповідачем лише 11 червня 2015 року (а.с. 57).

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що оскільки сплата всіх належних ОСОБА_3 сум при звільненні була здійснена відповідачем лише 11 червня 2015 року, на його користь підлягає стягненню на підставі ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Однак, суд першої інстанції при розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні помилково виходив із того, що такий розрахунок повинен проводитись виходячи із кількості календарних днів затримки.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 (100-95-п) року. При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого непередбачено чинним законодавством (правова позиція Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-2807цс16).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, при цьому суд апеляційної інстанції помилково вважав, що нарахування середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні здійснюється відповідно до ст. 117 КЗпП України та зазначеного вище Порядку саме із кількості календарних днів затримки.

Суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин у справі, формально підійшов до розгляду справи та не перевірив доводів апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно встановив фактичні обставини справи, а тому оскаржуване рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з підстав передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" - Степаненко Ірини Євгенівни задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 січня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.