розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, до ОСОБА_6, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, про надання дозволу на оформлення проїзного документа, надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без дозволу батька, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 серпня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, про надання дозволу на оформлення проїзного документа, надання дозволу на виїзд за кордон малолітньої дитини без дозволу батька.

На обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що неодноразово зверталася до відповідача з проханням надати дозвіл на виїзд сина за межі України, але він її прохання ігнорує, чим порушує права дитини на розвиток, навчання та розширення кругозору.

Враховуючи викладене, позивач просила визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на виїзд та оформлення проїзного документа для туристичної поїздки до країн: Єгипет, Туреччина, Об'єднаних Арабських Еміратів, країн Європи без згоди батька ОСОБА_6, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Надано дозвіл на оформлення проїзного документу на виїзд малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за кордон до Турецької Республіки, Об'єднаних Арабських Еміратів, Арабської Республіки Єгипет, Республіки Болгарії, інших країн Шенгенської угоди без нотаріально посвідченої згоди батька ОСОБА_6 на період до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Надано дозвіл на виїзд малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України до Турецької Республіки, Об'єднаних Арабських Еміратів, Арабської Республіки Єгипет, Республіки Болгарії, інших країн Шенгенської угоди без нотаріально посвідченої згоди батька ОСОБА_6 на період до досягнення ОСОБА_5 повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 23 серпня 2016 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, керуючись Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (3857-12) , який регулює конкретний виїзд (одноразовий) дитини за кордон з визначенням його початку й закінчення, враховуючи те, що позивач не зазначила часового проміжку перебування дитини у іноземній державі, а також встановила невичерпний перелік держав, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ