Кузнєцова В.О., Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л., - розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 08 червня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" (далі - ТОВ "ЛК "Ваш Авто") мотивуючи свої вимоги тим, що 14 вересня 2015 року між ним та ТОВ "ЛК "Ваш Авто" було укладено договір фінансового лізингу № 000141 про купівлю міні-трактора "Донг Фенг 244" 4х4. Позивач зазначає, що спірний договір укладено з відповідачем без відповідної ліцензії, нотаріально не посвідчено та на несправедливих умовах, що суперечить принципу добросовісності та призводить до дисбалансу його прав та обов'язків як споживача. Посилаючись на викладені обставини та те, що при укладенні договору його було введено в оману щодо обставин, що мають істотне значення: сплачені ним 34 000,00 грн виявилися адміністративним платежем, а не частиною вартості міні-трактора, як запевняв представник лізингової компанії, не співрозмірний сумі за виконану послугу, яка фактично полягала лише у виготовленні стандартної форми договору, та не повертається у разі розірвання договору, а також те, що укладений договір фінансового лізингу не відповідає вимогам закону.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив визнати вказаний договір недійсним та стягнути з ТОВ "ЛК "Ваш Авто" сплачений адміністративний платіж у розмірі 34 000,00 грн, а також судові витрати.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 08 червня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу від 14 вересня 2015 року № 000141, укладений між ТОВ "ЛК "Ваш Авто" та ОСОБА_4 Стягнуто з ТОВ "ЛК "Ваш Авто" на користь ОСОБА_4 сплачені кошти за договором фінансового лізингу у розмірі 34 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" просить судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 14 вересня 2015 року між ОСОБА_4, та представником ТОВ "ЛК "Ваш Авто" укладено в простій письмовій формі договір фінансового лізингу № 000141, згідно умов якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати мінітрактор "Донг Фенг 504", тип КПП 18/4, привід 4х4 вартістю 14 468,09 доларів США, що еквівалентно 340 000 грн, у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с.9-15).

В день укладення договору 14 вересня 2015 року позивач на рахунок відповідача по квитанції № 0.0434346421.1 сплатив адміністративний платіж за договором фінансового лізингу № 001141 в сумі 34 000 грн (а.с.16).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів").

Відповідно до частини 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, виходив із того, що в спірному договорі фінансового лізингу, який укладений між сторонами 14 вересня 2015 року, виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) , положеннях ЦК України (435-15) , повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Крім того, суди враховуючи правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15, яка відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх судів України, дійшли правильного висновку про те, що договір фінансового лізингу не був нотаріально посвідчений, а тому є нікчемним, що тягне за собою відповідні наслідки передбачені чинним законодавством.

Крім того, розірвання договору фінансового лізингу також мало бути посвідчено нотаріально, оскільки відповідно до вимог ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає з звичаїв ділового обороту.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2016 року та ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області від 08 червня 2016 рокупостановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.