Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Демяносова М.В., Леванчука А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до Приватного підприємства "Комплекс-А", ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за заявою Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про зміну способу виконання рішення суду, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" Куреного Олександра Вікторовича на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") звернулося до суду з заявою про зміну способу виконання заочного рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2011 року у справі № 2-1373/2011 за позовом ПАТ "Брокбізнесбанк" до Приватного підприємства "Комплекс-А" (далі - ПП "Комплекс-А"), ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Заяву обґрунтовано тим, що вказане рішення суду є невиконаним, оскільки державний виконавець відмовив у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання з тих підстав, що у виконавчому листі встановлено спосіб стягнення шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ "Брокбізнесбанк", що не підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
Крім того, позивач вказував, що відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 10 червня 2014 року № 339 виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11 червня 2014 року № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк", яка до даного часу не завершена.
Враховуючи викладене, позивач просив змінити спосіб виконання заочного рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2011 року. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 травня 2008 року №139-ю звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення загальною площею 716,5 кв. м, а саме: нежитлову будівлю літ. А, загальною площею 489,5 кв. м, сарай літ. Б, загальною площею 227 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ПП "Комплекс-А", шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .
Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2016 року, в задоволенні заяви відмовлено.
У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Курений О.В. просить скасувати ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити рішення про задоволення заяви позивача, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03) , при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заочним рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 грудня 2011 року стягнуто з ПП "Комплекс-А", ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 761 086 грн 99 коп.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 травня 2008 року № 139-ю звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення загальною площею 716,5 кв. м, а саме: нежитлову будівлю літ. А загальною площею 489,5 кв. м, сарай літ. Б загальною площею 227 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, і які належать на праві приватної власності ПП "Комплекс-А", шляхом продажу зазначеного майна ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Сумської філії АТ "Брокбізнесбанк" з наданням права укладання від імені власників договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, а також надання ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Сумської філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Вказане рішення 14 лютого 2012 року набрало законної сили і 20 лютого 2012 року ПАТ "Брокбізнесбанк" був виданий виконавчий лист. З копії виконавчого листа вбачається, що строк пред'явлення його до виконання встановлено до 15 лютого 2013 року.
Постановою заступника начальника державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції ТкачаП.В. від 07 березня 2012 року відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1373, що виданий 20 лютого 2012 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із того, що ПАТ "Брокбізнесбанк" звертаючись до суду з позовом на власний розсуд обрало спосіб захисту порушеного права, який був предметом розгляду у цивільній справі, та просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу майна, яке належить на праві приватної власності ПП "Комплекс-А" ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Сумської філії ПАТ "Брокбізнесбанк" з наданням права укладання від імені власника договорів купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, а також надання ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Сумської філії всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
З 14 лютого 2012 року (часу набрання рішенням суду законної сили) ПАТ "Брокбізнесбанк" мало можливість у спосіб, визначений рішенням суду, реалізувати предмет іпотеки.
Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилався ПАТ "Брокбізнесбанк", як на підставу для зміни способу виконання рішення у справі № 2-1373/2011, а саме, що державна виконавча служба Роменського міськрайонного управління юстиції не може застосувати заходи примусового виконання рішення суду, не є винятковими випадками, передбаченими ст. 373 ЦПК України, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення суду.
Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанції у процесі розгляду вказаної справи порушили ст. ст. 59, 212, 213, 214 ЦПК України та не встановили всіх обставин справи є безпідставними, висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" Куреного Олександра Вікторовича відхилити.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 04 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Ступак
М.В. Демяносов
А.О.Леванчук