розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 липня 2016 року,

У квітні 2014 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" (далі - ОСББ "Наш дім") звернулося до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнило та остаточно просило стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальній сумі 5 978 грн 10 коп. та судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (нині - м. Чорноморськ) Одеської області та одночасно він є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ "Наш Дім". Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, у тому числі з утримання будинку та прибудинкової території, які йому надає ОСББ "Наш Дім". Крім того, ОСББ "Наш Дім" є виконавцем послуг із водопостачання і водовідведення, які надає Комунальне підприємство "Іллічівськводоканал" (далі - КП "Іллічівськводоканал"), з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, які надає КП "Іллічівськтеплоенерго", та з постачання електричної енергії, які надає Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - ПАТ "ЕК "Одесаобленерго"). Споживач не сплачує за надані послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість за період із 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2014 року з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 2 388 грн 96 коп.; за водопостачання та водовідведення у сумі 1 404 грн 33 коп.; за теплозабезпечення у сумі 1 849 грн 13 коп., а також заборгованість за постачання електроенергії за період із 17 вересня 2013 року по 21 січня 2014 року у сумі 335 грн 68 коп., а всього - на загальну суму 5 978 грн 10 коп.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 09 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 липня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ "Наш дім" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період із 01 жовтня 2013 року по 30 листопада 2014 року у сумі 5 978 грн 10 коп. та судові витрати у сумі 241 грн 80 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Задовольняючи указаний позов, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, оскільки відповідач не сплачує за спожиті житлово-комунальні послуги, надані позивачем із 01 жовтня 2013 року, при цьому не надав належних доказів того, що наведені у розрахунку заборгованості послуги не надавались або надавались неналежним чином, крім того, не надав жодного доказу того, що тарифи на житлово-комунальні послуги, які зазначені у розрахунку заборгованості, були скасовані або змінені. Також суд виходив із того, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Апеляційним судом порушено норми процесуального права виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 3, 4, 5 ст. 74 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 191 цього Кодексу.

Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Частиною 1 ст. 305 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Відповідно до матеріалів справи апеляційним судом вперше призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19 травня 2016 року (а. с. 112).

На а. с. 115-117 знаходиться поштовий конверт із повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення адресату ОСОБА_3, із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу 19 травня 2016 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Слухання справи відкладено на 28 липня 2016 року (а. с. 125).

На а. с. 130, 131 міститься поштовий конверт із повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся без вручення адресату ОСОБА_3, із відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно з матеріалами справи розгляд справи апеляційним судом 28 липня 2016 року відбувся за відсутності відповідача ОСОБА_3

Виходячи з викладеного, вбачається, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, розглянувши справу за відсутності відповідача, щодо якого не було відомостей про вручення йому судової повістки, та усупереч вимогам ч. 1 ст. 305 ЦПК України не відклав розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а постановлена у справі ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 338 ЦПК України.