Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Демяносова М.В., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Буртинської сільської ради Полонського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 7 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_5 Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку та земельної ділянки площею 0,97 га по АДРЕСА_1.

Позивач зазначала, що вона є дочкою спадкодавця і відноситься до першої черги спадкоємців за законом, однак подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини вона протягом шести місяців не змогла, оскільки перебувала у пригніченому емоційному стані через смерть рідного брата, якого за життя вона доглядала, а пізніше займалася його похованням. Крім того, у неї існували фінансові проблеми, вирішенням яких вона також займалася.

У зв'язку з цим позивач просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, терміном один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 7 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі про задоволення її позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4, оскільки зазначені нею причини пропущення строку не можуть бути визнані поважними у розумінні ст. 1272 ЦК України, оскільки не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які б перешкоджали їй у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. При цьому суди взяли до уваги тривалість пропущення такого строку та надали належну оцінку доводам позивача щодо причин пропущення нею строку для подання заяви про прийняття спадщини та подання цього позову до суду через 4 роки і 2 місяці після відкриття спадщини.

Наведені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_4 є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 7 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 4 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.