Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.,

суддів: Євграфової Є.П., Кадєтової О.В.,

Мазур Л.М., Мостової Г.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державної установи "Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова Академії медичних наук України", треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Державна казначейська служба України, про стягнення майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 та відшкодування моральної шкоди в розмірі 300 тис. грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 31 травня 1997 року № 258 Державній установі "Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова" (далі - Інститут) було надано земельну ділянку загальною площею 0,2292 га по АДРЕСА_2 для проектування та будівництва 9-поверхового житлового будинку з підземним гаражем на 40 місць. Цим же рішенням (п. 4.4) Інститут було зобов'язано надати ОСОБА_3 однокімнатну квартиру як онуку репресованого владою священика отця ОСОБА_4 враховуючи його миротворчу діяльність та рятування поранених в Афганістані, а також те, що він раніше проживав у житловій будівлі, знесеній під час будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1

У процесі судового розгляду позивач змінив позовні вимоги та остаточно просив стягнути з Інституту на його користь майнову шкоду в сумі 1 488 035 грн, а також понесені судові витрати.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з Інституту на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 1 488 035 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року рішення апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2014 року скасовано, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2013 року залишено в силі.

У липні 2015 року Інститут звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2013 року щодо сплати ОСОБА_3 1 488 035 грн до 01 січня 2016 року та розстрочення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2013 року щодо сплати ОСОБА_3 1 488 035 грн шляхом щомісячного перерахування 31 тис. грн 73 коп. протягом чотирьох років до повного погашення суми.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року, заяву задоволено.

Відстрочено виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2013 року до 01 січня 2016 року.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить постановлені в справі ухвали скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно зі ст. 373 ЦПК України в редакції, чинній на час подання заяви, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Розглядаючи питання щодо відстрочення виконання рішення, суд встановив, що Інститут є державною установою, фінансується за рахунок коштів державного бюджету та проводить наукову і лікувальну роботу.

Згідно з довідкою про фінансовий стан та зведення розрахунків видатків загального і спеціального фонду до кошторису на 2015 рік Інститут профінансований за рахунок державного бюджету на 28 % від необхідної потреби та є неприбутковою установою.

За рахунок власних надходжень в першому півріччі 2015 року покриті недофінансовані державою витрати на надання цілодобової медичної допомоги.

Інститут як провідний офтальмологічний заклад України бере активну участь у наданні медичної допомоги постраждалим військовослужбовцям під час бойових дій в зоні АТО.

Задовольняючи заяву Інституту про відстрочення виконання рішення до 01 січня 2016 року, суд обґрунтовано виходив із того, що на користь ОСОБА_3 стягнута значна сума коштів, які не передбачені кошторисом відповідача, Інститут знаходиться в скрутному фінансовому стані, а виконання рішення у строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , практично паралізує подальшу роботу державної установи та може спричинити порушення прав інших осіб у вигляді несвоєчасної виплати заробітної плати, несвоєчасної сплати податків, вплине на матеріальну базу для надання медичної допомоги.

Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги сплив терміну, на який було відстрочено виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2013 року (до 01 січня 2016 року), колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, підстав для скасування постановлених ними ухвал не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.