Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О. суддів: Євграфової Є.П., Кадєтової О.В., Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", в інтересах якого діє ОСОБА_7, на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року,

У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 508,83 грн, посилаючись на те, що 20 травня 2011 року між ним та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 2 900,00 грн на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором станом на 25 вересня 2014 року утворилася заборгованість у розмір 8 508,83 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 6 157,46 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із указаним рішенням, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року, зупинено апеляційне провадження до закінчення проведення антитерористичної операції або зміни її меж.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", в інтересах якого діє ОСОБА_7, мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати судове рішення першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а також судове рішення апеляційної інстанції про зупинення апеляційного провадження та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 324 сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, заявником оскаржується ухвала апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року про зупинення апеляційного провадження, а також рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2014 року, яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, тобто вирішено по суті.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду не може бути переглянуте судом касаційної інстанції, оскільки воно не було предметом перегляду апеляційного суду.

Що стосується перегляду судом касаційної інстанції ухвали апеляційного суду про зупинення апеляційного провадження, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зупиняючи апеляційне провадження до закінчення проведення антитерористичної операції або зміни її меж, апеляційний суд виходив із того, що відповідач ОСОБА_6 зареєстрований та проживає на території проведення антитерористичної операції та його неможливо належним чином повідомити про дату, час і місце розгляду справи, що призведе до порушення його прав.

Проте з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі ОСОБА_8 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, яка відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" від 07 листопада 2014 року № 1085-р (1085-2014-р) відноситься до території на якій проводиться антитерористична операція.

Згідно із ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі; 3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; 4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства; 5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами першою - третьою статті 43 цього Кодексу; 6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; 2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 132 цього Кодексу.

Зупиняючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції вищевказаних вимог закону не врахував, у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку щодо зупинення апеляційного провадження у справі, оскільки ст. ст. 201- 202 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав з яких може бути зупинено провадження у справі, серед яких відсутня така підстава, як реєстрація та місце проживання сторони у справі на території проведення антитерористичної операції.

За таких обставин, ухвалене судове рішення апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", в інтересах якого діє ОСОБА_7, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.