розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог", треті особи: Головне управління юстиції у Кіровоградській області, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання договорів оренди землі недійсними, за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ТОВ "Діалог" про визнання договорів оренди землі недійсними.

Свої вимоги мотивувала тим, що належні їй на праві власності земельні ділянки площею 6,75 га та 6,01 га, які розташовані на території Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, на підставі укладених договорів оренди землі від 01 квітня 2005 року та 03 квітня 2008 року, були передані в оренду ТОВ "Діалог" строком на 5 років.

У квітні 2013 року, після закінчення терміну дії договорів, вона звернулася до відповідача з вимогою про повернення належних їй земельних ділянок, але дізналася що договори укладено терміном на 15 років. Отримавши свої примірники договорів вона виявила, що строк їх дії становить не 5, а 15 років, що не відповідало її волевиявленню при укладанні договорів, тобто було зроблено дописку, крім того підпис від її імені їй не належить. Посилаючись на вказані обставини, просила визнати зазначені договори недійсними.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із необґрунтованості позовних вимог.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами були укладені договори оренди землі від 01 квітня 2005 року та від 03 квітня 2008 року (а.с.10-13 т.1) та які відповідно пройшли державну реєстрацію.

Твердження позивача про те, що вона не підписувала спірні договори оренди, а також що останні містять дописки спростовуються висновком судової почеркознавчої експертизи від 03 березня 2016 року (а.с.181-190 т.1).

Крім висновку експертизи, доводи позивача спростовуються іншими доказами у справі, зокрема справжність підпису ОСОБА_4 на договорі оренди землі від 03 квітня 2008 року посвідчено секретарем Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с.13 звор. т. 1).

Наявною в матеріалах справи копії книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Центру державного земельного кадастру, затверджену наказом Держкомзему України від 02.07.2013 № 174, підтверджується, що у зареєстрованих між сторонами договорах оренди термін дії договору оренди землі 15 років.

Висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 19 липня 2016 року залишити без змін.