розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Момот Марія Олександрівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом Дрогобицької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Момот М.О., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, зазначаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_8, яка постійно й до дня смерті проживала по АДРЕСА_1.

12 лютого 1992 року державним нотаріусом Другої дрогобицької нотаріальної контори Гаврилюк А.В. було посвідчено заповіт, згідно з яким ОСОБА_8 все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті, заповіла своєму синові ОСОБА_4

Шестимісячний строк для подання заяви для прийняття спадщини він пропустив, оскільки постійно проживає та на момент смерті його матері проживав за межами України - у Сполучених Штатах Америки, відтак, через об'єктивно непереборні, незалежні від нього обставини не зміг у встановлений законом строк звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2016 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном два місяці.

Від ОСОБА_6 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга на рішення апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2016 року, в якій ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2016 року.

Під час попереднього розгляду справи колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ установлено наступне.

Судом установлено, що 12 лютого 1992 року ОСОБА_8 склала заповіт, згідно з яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті, заповіла своєму синові ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначав, що позивач не надав доказів про підтвердження факту родинних відносин з ОСОБА_8 як своєю матір'ю, не надав доказів на підтвердження виїзду та перебування в Сполучених Штатах Америки та його хвороби з 2005 року, до нотаріуса особисто не звернувся, звернувся через представника у 2016 році, не вказав про об'єктивні труднощі, які перешкоджали звернутися до нотаріальної контори чи консульської установи.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, посилався на те, що причини, з яких ОСОБА_4 не прийняв спадщину та вчасно не звернувся із заявою про прийняття спадщини, є поважними, у зв'язку з чим визначив останньому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном два місяці.

Звертаючись із касаційною скаргою, ОСОБА_6 зазначала, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2013 року (справа № 442/4512/13) задоволено позов ОСОБА_6 до Дрогобицької міської ради про встановлення факту та визнання права власності.

Установлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_6 та ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, загальною площею 105,9 кв. м, житловою площею - 55,1 кв. м.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2015 року (справа № 442/5939/15-ц) задоволено позов ОСОБА_6 до Дрогобицької міської ради, третя особа - Відділ Держземагентства, про визнання права власності в порядку спадкування. Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0811 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 11 липня 2016 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2013 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 17 листопада 2016 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2015 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 "Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку" (v0010740-12) при поданні касаційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 324 ЦПК права на касаційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої чи апеляційної інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми ЦПК (1618-15) постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги. Якщо зазначені обставини буде встановлено після відкриття касаційного провадження у справі, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження у справі за такою скаргою та про її повернення особі, яка подала скаргу.

Оскільки із касаційної скарги та матеріалів цивільної справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2016 року питання про права та обов'язки ОСОБА_6, яка не брала участі у справі, не вирішувалося, касаційна скарга підлягає поверненню із закриттям касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 324, 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційне провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Львівської області від 21 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Дрогобицької міської ради, третя особа - приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу МомотМарія Олександрівна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини закрити.