розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою Кредитної спілки "Полтава і полтавці" на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про накладення арешту на грошові кошти, за касаційною скаргою Кредитної спілки "Полтава і полтавці" на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 07 липня 2016 року,

У лютому 2016 року Кредитна спілка "Полтава і полтавці" (далі - КС "Полтава і полтавці") звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про накладення арешту на грошові кошти.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2016 року у відкритті провадження відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 07 липня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КС "Полтава і полтавці" на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2016 року.

У касаційній скарзі КС "Полтава і полтавці", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що КС "Полтава і полтавці" пропустила строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та не навела поважних причин для поновлення вказаного строку.

Проте, до такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 293 цього Кодексу, зокрема, і ухвала про відмову у відкритті провадження у справі.

Частиною 2 статті 294 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2016 року відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою КС "Полтава і полтавці" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у зв'язку з тим, що скарга на дії чи рішення державного виконавця у порядку ст. ст. 383, 385 ЦПК України (1618-15) може бути розглянута виключно в межах виконавчого провадження щодо виконання конкретного рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства та не може бути відкрито провадження з розгляду скарги на рішення державного виконавця, прийнятого в межах зведеного провадження з примусового виконання рішень різних судів, така скарга не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Даною ухвалою було роз'яснено заявнику про право на звернення до відповідного адміністративного суду з позовом в порядку, визначеному ст. 181 КАС України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, у справі № 816/185/16 відмовлено у відкритті провадження у справі за скаргою КС "Полтава і полтавці" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, у зв'язку з непідсудністю даного спору адміністративному суду, у зв'язку з тим, що постанова державного виконавця винесена на підставі виконавчого листа № 552/5752/15-ц від 20 листопада 2015 року, виданого Київським районним судом м. Полтави, відтак відповідно до ст. 384 ЦПК України підлягає розгляду в Київському районному суді м. Полтави (а. с. 2528).

01 червня 2016 року КС "Полтава і полтавці" звернулася до апеляційного суду Полтавської області із апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі. При цьому заявником подано клопотання про поновлення пропущеного строку (а. с. 30), вказуючи на поважні причини його пропуску через звернення до інших судових органів.

Таким чином, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не звернув уваги на те, що КС "Полтава і полтавці" пропустила строк звернення до апеляційного суду із поважних причин, вказавши про це у клопотанні про поновлення строку, оскільки, дотримуючись рекомендацій судів та строків на оскарження постанов державного виконавця та ухвал суду, оскаржувала дії державного виконавця в судових органах.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Отже, доводи, наведені в апеляційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливим (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.