Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Карпенко С.О., Кузнєцова В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року,

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 13 квітня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KRR0GA00150723, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит у сумі 27 641 доларів США, зі сплатою 11,04 % річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 12 квітня 2017 року.

Цього ж дня на забезпечення виконання вказаного кредитного договору між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 61,80 кв. м, житловою площею 30,0 кв. м.

ПАТ КБ "ПриватБанк" посилалось на те, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № KRR0GA00150723 належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 22 липня 2014 року виникла загальна заборгованість у розмірі 38 348,93 доларів США, у рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача із указаного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № KRR0GA00150723 станом на 22 липня 2014 року в загальному розмірі 38 348,93 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 447 532 грн 01 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 10 471,61 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7 328,94 доларів США; заборгованість по комісії - 3 272,11 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15 429,73 доларів США, що еквівалентно 180 064 грн 95 коп.; штраф (фіксована частина) - 21,42 доларів США, що еквівалентно 249 грн 97 коп. та штраф (процентна складова) - 1 825,12 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, яке складається із житлового будинку літ. "А-1", загальною площею 61,8 кв. м, житловою площею 30,0 кв. м, гаража літ. "Б", сараїв літ. "В", "Г", погрібу літ. "Д", сарая літ. "З", душа літ. "Ж", сарая літ. "И", огорожі-1, воріт-2, огорожі-3, замощення-1, та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від свого імені договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у уповноважених державою фізичних осіб, які здійснюють нотаріальну діяльність, відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з наданням повноваження ПАТ КБ "ПриватБанк" щодо реєстрації права власності у Державній Реєстраційній службі України на нерухоме майно (та земельну ділянку), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від імені ОСОБА_1, для чого надавати право подавати, отримувати та розписуватись на необхідних документах згідно чинного законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в т.ч., але невиключно, заяви, картки, рішення та витяги), надати ПАТ КБ "ПриватБанк" право отримувати у відповідних органах довідку про відсутність зареєстрованих осіб у вищевказаному житловому будинку, надати право ПАТ КБ "ПриватБанк" отримувати довідки в БТІ можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Початкову ціну предмета іпотеки - домоволодіння та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, встановлено на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відстрочено виконання рішення в частині звернення стягнення на житловий будинок до закінчення дії Закону України "Про мораторій натягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) .

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення попередніх судів в частині відмови у задоволенні позову про виселення та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконує умови кредитного договору, то відповідно до положень Закону України "Про іпотеку" (898-15) та умов іпотечного договору від 13 квітня 2007 року банк має право задовольнити свої вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки у цій частині судові рішення ніким не оскаржуються, то на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряються.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення в частині вирішення спору про виселення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про виселення відповідача зі спірного будинку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності передбачених законом підстав для виселення відповідача із зазначеного будинку без надання йому іншого постійного житла, оскільки в іпотеку передано житловий будинок, який було придбано не за рахунок отриманих кредитних коштів, а позивач як при зверненні до суду, так і під час розгляду справи в суді не зазначив інше житло, яке має бути надано відповідачу одночасно з виселенням з будинку.

Доводи касаційної скарги про те, що тягар доказування можливості надання іншого постійного житла, яке має бути надано відповідачу одночасно з виселенням з будинку, законодавець не покладає на позивача - безпідставні, оскільки в силу вимог ст. 60 ЦПК України позивач повинен доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх вимог.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій в частині вирішення спору про виселення не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень в частині вирішення спору про виселення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 2 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року в частині вирішення спору про виселення ОСОБА_1 зі спірного будинку залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.