розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, комунального підприємства "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" треті особи: об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Левада 19-20", виконавчий комітет Охтирської міської ради, відділ архітектури та містобудування Охтирської міської ради, Охтирська районна санітарно-епідеміологічна станція, про визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування реєстрації поточних змін у квартирі багатоквартирного житлового будинку, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_5 на ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2015 року, від 28 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 01 березня 2016 року,

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2012 року у справі № 2-18/2012, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 23 жовтня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2013 року, позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано реєстрацію КП "Охтирське міське бюро технічної інвентаризації" поточних змін у квартирі АДРЕСА_1, проведену 15 червня 2010 року щодо переобладнання частини кухонного приміщення у даній квартирі в санвузол з туалетом без належних конструктивних елементів, технічного обладнання, проектно-архітектурних умов та дозволів на влаштування туалетної системи у квартирі над кухонним приміщенням квартири № 4 у зазначеному будинку. Зобов'язано відповідача ліквідувати за власний рахунок шляхом демонтажу самовільно влаштованого у приміщенні кухні квартири АДРЕСА_1, санвузла з туалетом.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2012 року у справі № 2-18/2012 у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що з листа директора КП "Охтирське МБТІ" від 06 серпня 2015 року їй стало відомо, що при проведенні інвентаризації житлового будинку по АДРЕСА_1 підприємство керувалося не проектними даними, а фактичним виглядом квартири та будинку. Таким чином БТІ визнало відсутність доказів про те, що приміщення, позначені у виготовленій БТІ експлікації приміщень та в техпаспортах на квартири за 1997 рік, як кухні були за проектом кухнями, а не самовільно об'єднаними приміщеннями кухні та санвузла. Крім того, заявник від свого сина дізналася, що 30 липня 2011 року представник позивачів звертався в інспекцію ДАБК, яка не виявила самочинних перебудов та порушень будівельних норм по квартирі позивачів, які вказаний факт приховали від суду. Також посилається на порушення судом норм матеріального права, оскільки суд не застосував приписів ст. 376 ЦК України та не врахував правових позицій Верховного Суду України, та вказує, що позивачі не є тими особами, які за законом мають право звертатися до суду з вимогою про знесення самочинного будівництва чи перебудови.

Вважаючи, що вказані обставини є нововиявленими, ОСОБА_1 просила суд переглянути рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2012 року у справі № 2-18/2012 у зв'язку з нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 січня 2016 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2012 року у справі № 2-18/2012 у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати на правову допомогу по 264 грн 92 коп. на кожного.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 01 березня 2016 року ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2015 року та від 28 січня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 просять скасувати судові рішення попередніх судів та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 04 вересня 2012 року у справі № 2-18/2012 у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що наведені заявником обставини у розумінні вимог ст. 361 ЦПК України не є нововиявленими, оскільки вони існували та могли бути їй відомі на час розгляду справи, а її посилання на грубе порушення судом норм матеріального права та не врахування правових позицій Верховного Суду України, стосуються можливих підстав для перегляду рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що при постановленні ухвали від 28 грудня 2015 року, яка у розумінні ст. 208 ЦПК України є судовим рішенням та якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, питання компенсації ОСОБА_2 і ОСОБА_3 понесених ними витрат на правову допомогу не вирішене, тому є підстави для застосування ч. 1 ст. 220 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків попередніх судів не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 2 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.