розглянувши у попередньому судовому засіданні справу у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Фрунзенський відділ державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_6, про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя закасаційною скаргою ОСОБА_5, поданою представником - ОСОБА_7, на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року,

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 29 листопада 2013 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу дітей не мають. Спільне життя у них не склалося через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейне життя й обов'язки подружжя, тому шлюбні відносини припинені з вересня 2015 року і з цього часу вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. За час спільного проживання ними набуто у спільну власність автомобіль HONDA CR-V, номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску, вартістю 291 тис. грн, зареєстрований на відповідача, телевізор LCD3156-42LА690V LG вартістю 10 113 грн, ноутбук Lenovo Idea Padвартістю 8 591 грн. Вони не змогли дійти згоди щодо поділу вказаного майна.

Ураховуючи наведене, позивач просив розірвати шлюб, поділити майно в натурі, виділивши йому у власність телевізор LCD3156-42LА690V LG та ноутбук Lenovo Idea Pad, а за відповідачем визнати право власності на автомобіль, який придбано нею за власні кошти, але він ніс витрати на його утримання, тому просив зобов'язати її сплатити йому грошову компенсацію у розмірі 145 500 грн.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду харківської області від 1 грудня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований 29 листопада 2013 року Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 644. Визнано за ОСОБА_4 право власності на плазмовий телевізор LCD3156-42LА690V LG вартістю 10 113 грн, ноутбук Lenovo Idea Padвартістю 8 591 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що її предметом є лише спірний автомобіль HONDA CR-V, номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску, у решті судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (ч. 2 ст. 335 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у поділі майна подружжя, а саме автомобіля HONDA CR-V, номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску, суд першої інстанції, з яким вірно погодився й апеляційний суд, правильно застосувавши положення ст. 57 СК України, на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що спірний автомобіль набуто за особисті кошти відповідача й іншого позивач не довів, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги про те, що суди незаконно не поділили спірний автомобіль, не визнавши його особистою приватною власністю відповідача, безпідставні, так як такі вимоги нею не заявлялись, а у суду не було підстав для виходу за межі позовних вимог чи апеляційної скарги (ст. ст. 11, 303 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 1 грудня 2016 року залишити без змін.