Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Журавель В.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" про захист прав споживачів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 27 вересня 2013 року він зарахований до аспірантури приватного вищого навчального закладу "Донецький університет економіки та права" (далі - ПВНЗ "Донецький університет економіки та права") з відривом від виробництва і в цей же день між ним та ПВНЗ "Донецький університет економіки та права" укладено договір про надання освітньої послуги, за умовами якого плата за надання освітньої послуги повинна вноситься кожний семестр до 1 грудня та до 1 квітня у розмірі 4 290 грн. Вінсвоєчасно вносив платежі, проте відповідач так і не приступив до повноцінного виконання своїх обов'язків за договором. У перший рік навчання послуги надавались неякісно, а з грудня 2014 року відповідач взагалі перестав надавати освітні послуги відповідно до договору від 27 вересня 2013 року № 01/13.

Позивач зазначав, що неодноразово звертався до ПВНЗ "Донецький університет економіки та права" в усній, електронній та письмовій формах зі скаргами на невиконання послуги освітнім закладом. Крім того, 15 березня 2016 року він отримав письмове повідомлення від відповідача про те, що договірні відносини з ним припинені у зв'язку з порушенням умов договору і, що сума його заборгованості перед відповідачем складає 5 005 грн. Вважав такі дії відповідача незаконними та з ознаками шахрайства і такими, що завдали йому моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати неправомірним розірвання ПВНЗ "Донецький університет економіки та права" договору від 27 вересня 2013 року № 01/13 в одностороньому порядку і розірвати договір з 30 травня 2016 року у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань відповідача; стягнути з відповідача на його користь сплачені за договором грошові кошти в розмірі 12 870 грн, три проценти неустойки у розмірі 386 грн 10 коп. та 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), врахувавши положення ст. ст. 10, 15 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 46 Закону України "Про вищу освіту", ст. ст. 610, 901, 906, 907 ЦК України, дійшли до правильного висновку про те, що позивач отримав освітні послуги за перший, другий семестр 2013 -2014 років.

Разом з тим п. 7.2 договору передбачено припинення договору у випадку систематичного порушення або невиконання умов договору однією зі сторін.

Наказом в.о. ректора Берсуцької С.Я. від 18 листопада 2015 року № 67/1 ОСОБА_4 було відраховано з аспірантури у зв'язку з невиконанням індивідуального плану, а не за несплату за навчання.

У п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 309 (309-99-п) ,аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури абодокторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення.

Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.