Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Побутсервіс", треті особи: приватний нотаріус Конотопського міського нотаріального округу Сумської області Пастушенко Людмила Володимирівна, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 23 листопада 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 25 квітня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Побутсервіс" (далі - ТОВ "ВКФ "Побутсервіс") та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу частини будинку побуту по АДРЕСА_1 на 2-му поверсі, а саме: коридору - 11,4 кв. м, коридору - 6,3 кв. м, перукарні - 13,6 кв. м, перукарні - 12,8 кв. м, побутової - 6,1 кв. м, побутової - 5,5 кв. м, коридору - 2,0 кв. м, коридору - 6,4 кв. м, санвузлу - 1,1 кв. м, санвузлу - 1,1 кв. м, кладової - 1,5 кв. м, сходової клітки - 16 кв. м.

ОСОБА_4 вважала договір купівлі-продажу недійсним, оскільки загальні збори ТОВ "ВКФ "Побутсервіс", на яких було прийнято рішення про продаж частини будинку, проведені без повідомлення інших співвласників, питання вибору покупця не вирішувалося. На момент проведення вказаних зборів заяви ОСОБА_5 не існувало. У технічному паспорті будинку побуту приміщення: коридор - 11,4 кв. м, коридор - 6,3 кв. м, побутова - 6,1 кв. м, побутова - 5,5 кв. м, коридор - 2,0 кв. м, коридор - 6,4 кв. м, санвузол - 1,1 кв. м, санвузол - 1,1 кв. м, кладова - 1,5 кв. м, сходова клітка - 16 кв. м, зазначені, як допоміжні приміщення, а тому належать всім співвласникам нежитлових приміщень будинку побуту. Рішення про здійснення продажу ОСОБА_5 частини внутрішнього об'єму будівлі (приміщень загального користування) без вирішення питання щодо технічної можливості виділу в натурі цих часток з об'єкта нерухомого майна й набуття ними статусу об'єкта цивільних прав не відповідає закону. Крім того, ТОВ "ВКФ "Побутсервіс" розпорядилося допоміжними приміщеннями, які є приналежністю нежитлових приміщень, без згоди інших співвласників будинку побуту.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 квітня 2016 року та застосувати наслідки недійсності правочину.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 23 листопада 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), врахувавши положення ст. 362 ЦК України, дійшли до правильного висновку про те, що позивач завчасно була повідомлена про продаж частини будинку побуту, була присутня на зборах уповноважених представників ТОВ "ВКФ "Побутсервіс", як така, що виявила бажання придбати приміщення, її пропозиція щодо ціни обговорювалася зборами.

Відповідно до ч. 4 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця.

Проте такі позовні вимоги ОСОБА_4 не були предметом судового розгляду в даній справі.

Крім того, відповідно до договорів купівлі-продажу від 6 липня 2009 року та від 22 вересня 2011 року, укладених між ТОВ "ВКФ "Побутсервіс" та ОСОБА_4, остання придбала у часткову власність конкретні приміщення, тому набуття нею права спільної сумісної власності на інші приміщення, зокрема, на туалети, коридори, сходові клітини, що не зазначені в даних договорах, не передбачено, тому оспорюваним договором права ОСОБА_4 не порушено.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.