Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Журавель В.І., Закропивного О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань "Преса" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань "Преса" на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 листопада 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що працює сортувальником на державному підприємстві по розповсюдженню періодичних видань "Преса" (далі - ДП "Преса") у нічні зміни, з неповним робочим часом, із графіком роботи ніч через ніч по 12 годин (з 17:00 год. до 06:00 год ранку наступного дня, 1 год.обідньої перерви).

Після чергового незаконного звільнення та поновлення її на роботі, за її першу робочу зміну (з 1 березня 2016 року на 2 березня 2016 року) 3 березня 2016 року начальник цеху ОСОБА_5 вимагала у неї письмове пояснення з приводу порушення трудової дисципліни, а саме: закінчення робочої зміни вона проставила о 06:00 год.замість - 05:00 год. ранку, це саме той час, що на законодавчому рівні повинен їй оплачуватися як час на особисті потреби, технічні перерви. 9 березня 2016 року був складений акт про грубе порушення нею трудової дисципліни.

Вважала, що працювала згідно з трудовим договором, рішення суду, яке підприємством в апеляційному порядку не оспорювалося, встановлено графік роботи з 17:00 год. до 06:00 год. З її боку ніяких порушень не було. Вдруге надавала пояснення 7 березня 2016 року і так на протязі двох місяців. З неї керівництво ДП "Преса" морально знущалось, принижувало, звинуватили її у порушенні трудової дисципліни, невиконанні п. 3.1.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

28 квітня 2016 року без її попередження, наказ директора ДП "Преса" № 03-21їй оголошено догану, яку вважаланезаконною. Крім того, з боку керівництва ДП "Преса" на неї відбувається моральний тиск, який довів її до надзвичайного психологічного дискомфорту, що принижує її, як особистість.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП "Преса" від 28 квітня 2016 року № 03-21 про оголошення їй догани за порушення трудової дисципліни, стягнути з відповідача на її користь 40 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 17 листопада 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано наказ директора ДП "Преса" від 28 квітня 2016 року № 03-21 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4." незаконним. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ДП "Преса" просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_4 судові рішення не оскаржує.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), врахувавши положення ст. ст. 147, 149 КЗпП України, локальні документи ДП "Преса" щодо умов праці, дійшли до правильного висновку про те, що наказ директора ДП "Преса" від 28 квітня 2016 року № 03-21 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4." є незаконним. Вчинення позивачем підпису в табелі виходу на роботу в графі кінець роботи до 06:00 год. замість 05:00 год, не є тим порушенням ОСОБА_4 трудової дисципліни, за яке можна притягувати до дисциплінарної відповідальності, оскільки ведення таких табелів не покладено на неї трудовими обов'язками, а знаходження її на території виробничого приміщення в неробочий час після закінчення нічної зміни зумовлено об'єктивними причинами - проживання її в іншій місцевості, та не тягне на застосування дисциплінарного стягнення .

Таким чином, надані відповідачем акти від 5, 7, 9, 13, 15, 19 квітня 2016 року та табелі виходу працівників цеху та наведені в них дані не доводять факту умисного порушення ОСОБА_4 трудової дисципліни.

Крім того, умови праці, які виконує позивач, є напруженими та характеризуються наявністю шкідливого фактору, тому в діях ОСОБА_4, яка відлучалася з робочого місця у зв'язку з потребами відсутні винні дії й підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу державного підприємства по розповсюдженню періодичних видань "Преса" відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.