розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про визнання недійсними наказів та посадової інструкції, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просив визнати незаконними та скасувати накази директора публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (далі - ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль") від 25 березня 2016 року № 30-од про призначення відповідальної особи по скляній тарі та склобою, від 06 квітня 2016 року № 36-од, посадову інструкцію завідувача складу тари П1-6.2-038-7.4, затверджену директором ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 23 березня 2016 року, та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.

На обґрунтування вимог зазначав, що перебуває у трудових відносинах із відповідачем із 02 листопада 2010 року.

15 січня 2015 року був звільнений на підставі за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 18 вересня 2015 pоку, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 24 листопада 2015 року, поновлений на раніше займаній посаді.

Після поновлення на роботі наказом директора ПАТ "Пиво-безалкогольний завод "Радомишль" від 25 березня 2016 року № 30-од його було призначено відповідальним по скляній тарі та склобою.

23 березня 2015 року директором ПАТ "Пиво-безалкогольний завод "Радомишль" затверджено нову редакцію посадової інструкції завідувача складу тари, а наказом від 06 квітня 2016 року № 36-од було відмінено дію наказу від 01 серпня 2014 pоку № 49/1-зп, яким йому (ОСОБА_3) встановлювалась доплата за інтенсивність праці.

Посилаючись на те, що посадова інструкція та накази, видані директором ПАТ "Пиво-безалкогольний завод "Радомишль", є незаконними, просив позов задовольнити.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора ПАТ "Пиво-безалкогольний завод "Радомишль" від 06 квітня 2016 pоку № 36-од. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що з 02 листопада 2010 року ОСОБА_3 працював у ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на посаді менеджера з логістики по обліку тари, а з 01 серпня 2014 року - на посаді завідувача складом тари.

Наказом директора ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" від 15 січня 2015 року № 4-ос ОСОБА_3 був звільнений із займаної посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Богунського районного суду від 18 вересня 2015 pоку, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 24 листопада 2015 року, ОСОБА_3 поновлено на посаді завідувача складом тари ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" із 16 січня 2015 року.

Наказом директора ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" від 25 березня 2016 року № 30-од у зв'язку із службовою необхідністю завідувача складом тари ОСОБА_3 призначено відповідальним за приймання, відвантаження, переміщення у структурних підрозділах та облік скляної тари та склобою. Внесено зміни у посадову інструкцію завідуючого складом тари щодо кола обов'язків з приймання, відвантаження, переміщення скляної тари та склобою та відповідальності за вказану ділянку роботи.

23 березня 2016 року директором ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" затверджено посадову інструкцію завідувача складу тари ПІ-6.2-038-7.4 у новій редакції, у якій, на відміну від посадової інструкції, затвердженої 23 травня 2014 pоку, зменшився обсяг завдань, обов'язків та відповідальності завідувача складу тари. Посадовою інструкцією у попередній редакції регламентувалась діяльність обміну та обліку тари.

Новою редакцією посадової інструкції завідувачу складу тари ОСОБА_3 установлено обсяг прав, обов'язків та відповідальність виключно на скляну пляшку та склобій, як одну із складових тари. Такий обсяг щодо інших видів тари (піддони, європіддони, палети, ящики, бочки, мішки, коробки) новою редакцією посадової інструкції не визначався.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що встановлення прав, обов'язків та відповідальності позивача на скляну тару та склобій за наказом директора ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат Радомишль" від 25 березня 2016 року № 30-од, внесення відповідних змін до його посадової інструкції, відповідає займаній ним посаді - завідувача складом тари - та не вважається зміною істотних умов праці, так само як не вважається переведенням на іншу роботу, у зв'язку із чим не потребує згоди позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів.

За змістом ст. 32 КЗпП України зміною істотних умов праці є зміна систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів, які допускаються за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці.

Судами встановлено, що зміни умов праці ОСОБА_3 не відбулися.

Нова редакція посадової інструкції завідувача складу тари свідчить лише про функціональні зміни у межах даної посади.

Водночас, установивши, що відповідно до ст. 29 Закону України "Про оплату праці" та ст. 103 КЗпП України позивач не був повідомлений про зміни існуючих умов оплати праці у бік погіршення, зокрема позбавлення його плати у розмірі 2 600 грн, суди дійшли правильного висновку про визнання незаконним і скасування наказу директора ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат Радомишль" від 06 квітня 2016 року № 36-од "Про встановлення оплати праці", яким відмінено дію наказу від 01 серпня 2014 року № 49/1-зп, на підставі якого зазначену вище доплату було встановлено.

Проте не можна погодитись із висновками апеляційного суду у частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Погодившись із висновком суду першої інстанції про відмову ОСОБА_3 у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження винних дій відповідача у її заподіянні.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) (з подальшими змінами і доповненнями) судам роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Апеляційний суд не врахував зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України та не з'ясував і не мотивував, чи зміна існуючих умов праці позивача у бік погіршення призвела до його моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків.

Оскільки апеляційним судом, на порушення положень ст. 214 ЦПК України, зазначені фактичні обставини не встановлені, відповідно до положень ст. 338 ЦПК України судове рішення апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про відшкодування моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У решті рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 06 червня 2016 року залишити без змін.