головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Дяченко Наталії Василівни на рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2016 року,

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство"Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - кафе швидкого харчування, розташоване по АДРЕСА_1, шляхом його реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Позивач посилався на те, що 19 липня 2007 року між акціонерним комерційний банком "Імексбанк" (далі - АКБ "Імексбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_8 (далі - СПД ФО ОСОБА_8.) було укладено іпотечний договір № 1/17/2007, предметом якого є вищезазначене майно. Цей договір було укладено на забезпечення виконання СПД ФО ОСОБА_8 зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2007 року № 1/17/2007, за яким він отримав кредит у сумі 250 000 доларів США строком до 18 липня 2011 року.

Позивач зазначав, що відповідач ОСОБА_5, набувши право власності на предмет іпотеки за договором купівлі-продажу від 9 січня 2015 року, разом із цим набув статус іпотекодавця і має всі права, і несе всі обов'язки за іпотечним договором від 19 липня 2007 року. Зважаючи на те, що зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконано, позивач вважав, що у нього виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 23 березня 2016 року позов ПАТ "Імексбанк" задоволено. В рахунок погашення заборгованості СПД ФО ОСОБА_8 перед ПАТ "Імексбанк" за договором відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2007 року № 1/17/2007 у розмірі 233 716,90 доларів США, що згідно із встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до долара США станом на 24 липня 2015 року було еквівалентно 5 145 439 грн 99 коп., з яких: заборгованість за кредитом становить 202 777,76 доларів США, що еквівалентно 4 464 293 грн 32 коп.,заборгованість за відсотками становить 30 939,14 доларів США, що еквівалентно 681 146 грн 67 коп., звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 та є предметом іпотеки за іпотечним договором від 19 липня 2007 року № 1/17/2007, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованим за № 3404, а саме: кафе швидкого харчування, розташоване по АДРЕСА_1 Херсонської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 50650765101. Визначено спосіб реалізації предметаіпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, встановленої на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження. Також суд ухвалив, що кошти,отримані від реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором від 19 липня 2007 року № 1/17/2007, мають бути направлені на користь ПАТ "Імексбанк" у рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2007 року № 1/17/2007 урозмірі 233 716,90 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову ПАТ "Імексбанк".

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові рішення не відповідають цим вимогам.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до договору відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2007 року № 1/17/2007, укладеного між АКБ "Імексбанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та СПД ФО ОСОБА_8, останній отримав кредит у сумі 250 000 доларів США зі сплатою 13 % річних та терміном повернення до 18 липня 2011 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 19 липня 2007 року було укладено іпотечний договір № 1/17/2007, предметом якого є кафе швидкого харчування, розташоване по АДРЕСА_1, яке належить СПД ФО ОСОБА_8 на праві власності на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 3 липня 2007 року.

Як вбачається зі змісту постанови Одеського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року у справі № 5024/831/2011 у межах процедури банкрутства СПД ФО ОСОБА_8 було проведено торги з продажу нерухомого майна - кафе швидкого харчування, розташованого по АДРЕСА_1, яке знаходиться у заставі ПАТ "Імексбанк" згідно з іпотечним договором від 19 липня 2007 року № 1/17/2007, за результатами яких було складено протокол від 10 жовтня 2013 року із визначення переможцем торгів ОСОБА_10 Цією ж постановою визнано недійсним протокол біржових торгів із визначення переможцем торгів ОСОБА_10 стосовно купівлі-продажу кафе швидкого харчування, розташованого по АДРЕСА_1.

У подальшому рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2014 року, у справі № 668/2634/14-ц за позовом ОСОБА_10 до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9, фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 в особі його ліквідатора - арбітражного керуючого Кошового С.О. та ПАТ "Імексбанк" про зобов'язання вчинити певні дії, було зобов'язано приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 здійснити державну реєстрацію припинення обтяження іпотекою нерухомого майна - кафе швидкого харчування, розташованого по АДРЕСА_1. На підставі цього судового рішення нотаріусом було припинено обтяження іпотекою вказаного об'єкта нерухомості.

Указані вище судові рішення були оскаржені в касаційному порядку, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 20 жовтня 2014 року у справі № 667/8248/14-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 2 листопада 2015 року, визнано за ОСОБА_6 право власності на кафе швидкого харчування, розташованого по АДРЕСА_1.

У подальшому, як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 лютого 2015 року, власником вказаного майна на підставі договору купівлі-продажу від 9 січня 2015 року став відповідач ОСОБА_5

Суд першої інстанції, встановивши, що зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії від 19 липня 2007 року № 1/17/2007 не виконані й існує заборгованість у сумі 233 716,90 доларів США, що було еквівалентно 5 145 439 грн 99 коп., дійшов висновку, що в рахунок її погашення слід звернути стягнення на предмет іпотеки - кафе швидкого харчування, розташоване по АДРЕСА_1.

Апеляційний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції, вважав, що ПАТ "Імексбанк" слід відмовити у задоволенні позову з підстав пропущення останнім трирічного строку звернення до суду. При цьому суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-1707цс15, яка не підлягає застосуванню до даних правовідносин. Натомість підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16.

Разом із цим не може залишитися в силі і рішення суду першої інстанції, оскільки вирішуючи питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд не зазначив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Отже, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди залишили поза увагою вищенаведене, а тому оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені як місцевим, так і апеляційним судами, то рішення цих судів підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.