розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Органік Сістемс" про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 28 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Приватного підприємства "Органік Сістемс" (далі - ПП "Органік Сістемс") про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилалися на те, що вони працювали у відповідача: ОСОБА_2 з 24 лютого 2015 року по строковому трудовому договору - помічником майстра, ОСОБА_3 з 17 березня 2014 року - помічником майстра, а з 02 березня 2015 року - майстром та ОСОБА_4 - оператором полів зрошення та фільтрації.

Наказом від 21 липня 2015 року № 118-к позивачі звільнені із займаних посад на підставі п. 8 ст. 40 КЗпП України, за вчинення розкрадання майна відповідача. Позивачі вважали своє звільнення незаконним, оскільки їхня вина судовим рішенням не встановлена, що виключає звільнення з такої підстави.

Також місячний строк звернення до суду пропущено ними з поважної причини і підлягає поновленню, оскільки вони є юридично необізнаними, не знали норм трудового законодавства щодо строків подачі позовної заяви до суду, не знали також, що умовою звільнення з роботи за п. 8 ст. 40 КЗпП України є встановлення факту розкрадання майна власника працівником за місцем роботи лише за вироком суду, що набрав законної сили, чи постанови органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу, а також, що ОСОБА_4 у цей час доглядав малолітню дитину та не мав часу для звернення до суду із позовною заявою.

Крім того, позивачі зазначили, що всі вони перебували у шоковому стані у зв'язку з проведенням досудового слідства за фактом крадіжки чужого майна, тому просили поновити строк для звернення до суду. Працівник служби безпеки підприємства відповідача змусив їх написати зізнавальні пояснення у вчинені крадіжки мінеральних добрив обманним шляхом, оскільки заявляв, що написання ними пояснень не призведе до негативних наслідків, але їх пояснення покладені в основу пред'явленого обвинувачення у крадіжці 12 мішків із аміачною селітрою з поля, на якому вони працювали.

Враховуючи викладене, позивачі просили суд поновити строк на оскарження наказу керівника ПП "Органік Сістемс" від 21 липня 2015 року № 118-к про звільнення позивачів на підставі п. 8 ст. 40 КЗпП України, визнати незаконними та скасувати вказаний наказ ПП "Органік Сістемс" від 21 липня 2015 року, поновити позивачів на роботі на займаних ними до звільнення посадах в ПП "Органік Сістемс" з 21 липня 2015 року та стягнути з відповідача на їх користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, зокрема на користь ОСОБА_3 66 958 грн 03 коп., ОСОБА_4 11 794 грн 68 коп., ОСОБА_2 16 371 грн 72 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідачем заявлено про застосування позовної давності.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 28 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено у зв'язку із недоведеністю позивачами поважності причин пропуску строку для звернення до суду.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - порушує питання про скасування оскаржуваних рішень судів із ухваленням нового рішення, про задоволення позову, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що відповідно до копій трудових книжок ОСОБА_4 прийнятий на роботу ПП "Органік Сістемс" з 27 квітня 2015 року на посаду оператора полів зрощування та фільтрації, ОСОБА_2 на посаду помічника майстра з 24 лютого 2015 року, ОСОБА_3 на посаду помічника майстра з 17 березня 2014 року, а з 02 березня 2015 року переведений на посаду майстра.

Із окремих наказів (розпоряджень) керівника підприємства ПП "Органік Сістемс" від 21 липня 2015 року № 118-к про припинення трудового договору (контракту) вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звільнені з роботи на підставі п. 8 ст. 40 КЗпП України (вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника), підстава - протокол зборів трудового колективу. Трудові книжки позивачів також мають відповідні записи про звільнення. З наказом про звільнення кожен з них ознайомлений під розпис того ж дня.

Згідно із витягом з журналом обліку руху трудових книжок позивачі отримали 21 липня 2015 року свої трудові книжки відповідно до наказу від 21 липня 2015 року № 118-к.

Відповідно до протоколу товариського суду Каланчацького відділення ПП "Органік Сістемс" № 1/07, 21 липня 2015 року товариський суд підприємства розглянув лист директора з виробництва від 20 липня 2015 року щодо встановленого факту крадіжки мінеральних добрив, на засіданні суду заслухані працівники підприємства ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які визнали свою провину у крадіжці аміачної селітри, що зафіксовано у протоколі суду, після чого із урахуванням наданих документів та пояснень товариський суд вважав факт крадіжки матеріальних цінностей документально підтвердженим, доказаним, у тому числі і на показах самих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Згідно із ст. 51 КупАП, їм оголошено громадський осуд та вирішено рекомендувати директору з виробництва ПП "Органік Сістемс" розірвати трудовий договір із даними працівниками.

Згідно із висновком по факту крадіжки 11 липня 2015 року майна підприємства, складеного інспектором відділу безпеки ПП "Органік Сістемс", погодженого та затвердженого 21 липня 2015 року керівництвом підприємства, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 попередньо отримали для підживлення рослин мінеральним добривом 31 мішок аміачної селітри, із яких 12 мішків за попередньою змовою між собою викрали з площі орендованого підприємством поля, продали їх встановленій особі - фермеру за 4 000 грн., у результаті подальшого розслідування даного факту в особистих речах ОСОБА_2 виявлені 12 пломб від мішків з проданої аміачної селітри, крім того у ОСОБА_3 вилучені 4 000 грн., виручені від продажі викраденого майна. Надалі, викрадені 12 мішків селітри виявлені працівниками міліції у встановленої особи фермера та повернуті власнику.

Згідно із ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області про повернення обвинувального акту прокурору від 14 вересня 2015 року за результатами розгляду обвинувального акту та угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд відмовив у затвердженні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченими, а кримінальне провадження повернуто прокурору Каланчацького району Херсонської області для продовження досудового розслідування. Таке рішення суд прийняв з огляду на те, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначили, що хоча вони і підписали угоду про примирення, проте вони не визнають себе винними у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи.

Згідно з п. 8 ч.1 ст. 40 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за трудовим договором, укладеним на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Положення про товариські суди Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 23 березня 1977 року (1852-09) , товариський суд уповноважений розглядати справи про дрібне хуліганство, дрібне розкрадання державного або громадського майна, дрібну спекуляцію та на підставі ст. 16 Положення уповноважений застосовувати до винної особи заходи громадського впливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 КупАП України, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який складає у 2015 році - 17 грн.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що рішення про звільнення позивачів з роботи на підставі п. 8 ст. 40 КЗпП України базується на рішенні товариського суду відділення Каланчацького ПП "Органік Сістемс", який прийняв заходи громадського впливу, виходили з того, що товариський суд ухвалив рішення щодо відповідальності працівників підприємства поза межами своєї компетенції, оскільки розглянув справу не щодо дрібного розкрадання майна, а крадіжки на суму 5 400 грн та дійшли обґрунтованого висновку про те, що роботодавець який зобов'язаний довести факт вчинення крадіжки свого майна лише у визначений спосіб на підставі законодавства України, не довів такого на час розгляду справи у суді, тому звільнення працівників підприємства на підставі рішення товариського суду є незаконним.

Разом з тим, відповідно ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулись до суду першої інстанції із даним позовом 24 вересня 2015 року, тобто з пропуском місячного строку для звернення до суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 (v0009700-92) , встановлені ст. ст. 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Оскільки при пропуску місячного чи тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи і обов'язки сторін.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, встановивши, що звільнення позивачів незаконне, виходили з того, що останні не надали жодних доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законодавством для звернення до суду із вказаним позовом, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 28 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.