розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство вантажних перевезень "Скайсервіс Каргоедженсі" (далі - ТОВ "АВП "Скайсервіс Каргоедженсі"), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 - на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2016 року,

У липні 2014 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 70 084,12 швейцарських франків, що еквівалентно 1 675 260 грн 39 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 липня 2007 року між позивачем та ТОВ "АВП "Скайсервіс Каргоедженсі" було укладено кредитний договір, 13 березня 2009 року - додаткові угоди № № 1 та 2. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором 06 липня 2007 року між банком і ОСОБА_4 укладено договір поруки, 13 березня 2009 року - договір про внесення змін до договору поруки. З тією ж метою 13 березня 2009 року між банком та ОСОБА_5, між банком і ОСОБА_8 також укладено договори поруки. Усупереч умовам договору про надання кредиту, договорів поруки, відповідачі у повному обсязі не виконують свої зобов'язання із повернення кредиту, не здійснюють чергові погашення, чим порушують взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2016 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача солідарно з ТОВ "АВП "Скайсервіс Каргоедженсі" та ОСОБА_4, солідарно з ТОВ "АВП "Скайсервіс Каргоедженсі" та ОСОБА_5, солідарно з ТОВ "АВП "Скайсервіс Каргоедженсі" та ОСОБА_6 суми боргу із повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом, а саме: у розмірі 70 084,12 швейцарських франків - заборгованість за кредитом та 90 386 грн 80 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за договором поруки від 06 липня 2007 року станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 70 084,12 швейцарських франків та 90 386 грн 80 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 61 344,54 швейцарських франків, що еквівалентно 1 466 145 грн 50 коп.; заборгованості із процентів за користування кредитом у розмірі 8 739,58 швейцарських франків, що еквівалентно 208 886 грн; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 55 295 грн 89 коп. та пені за прострочення сплати процентів у розмірі 35 090 грн 91 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за договором поруки від 13 березня 2009 року станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 70 084,12 швейцарських франків та 90 386 грн 80 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 61 344,54 швейцарських франків, що еквівалентно 1 466 145 грн 50 коп.; заборгованості із процентів за користування кредитом у розмірі 8 739,58 швейцарських франків, що еквівалентно 208 886 грн; пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 55 295 грн 89 коп. та пені за прострочення сплати процентів у розмірі 35 090 грн 91 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь банку заборгованість за договором поруки від 13 березня 2009 року станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 70 084,12 швейцарських франків та 90 386 грн 80 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 61 344,54 швейцарських франків, що еквівалентно 1 466 145 грн 50 коп.; заборгованості із процентів за користування кредитом у розмірі 8 739,58 швейцарських франків, що еквівалентно 208 886 грн; пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 55 295 грн 89 коп. та пені за прострочення сплати процентів у розмірі 35 090 грн 91 коп.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Провадження у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ТОВ "АВП "Скайсервіс Каргоедженсі" про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 - просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення на користь банку заборгованості з ОСОБА_4 за договором поруки від 06 липня 2007 року станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 70 084,12 швейцарських франків та 90 386 грн 80 коп.; у частині стягнення з ОСОБА_5 на користь банку заборгованості за договором поруки від 13 березня 2009 року станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 70 084,12 швейцарських франків та 90 386 грн 80 коп.; у частині стягнення з ОСОБА_6 на користь банку заборгованості за договором поруки від 13 березня 2009 року станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 70 084,12 швейцарських франків та 90 386 грн 80 коп., обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 "Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному поряду" (v0010740-12) , суд касаційної інстанції не має права перевіряти законність судового рішення щодо осіб, які касаційну скаргу на таке судове рішення не подавали, за винятком випадків, коли це стосується осіб, які не були залучені до участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення з усіх відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором та ухвалюючи нове рішення про стягнення суми заборгованості з поручителів - фізичних осіб, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до ст. 16 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. З огляду на це суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що у цій справі в одне провадження були об'єднані вимоги юридичної особи - ПАТ "УкрСиббанк" до іншої юридичної особи - ТОВ "АВП "Скайсервіс Каргоедженсі", які виникли з укладеного між ними кредитного договору та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, та позов банку до фізичних осіб - поручителів, які можуть бути самостійним і окремим предметом позову. При цьому суд врахував правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-754цс15.

Дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212, 303, 304 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з поручителя ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за договором поруки від 06 липня 2007 року станом на 28 квітня 2015 року у розмірі 70 084,12 швейцарських франків та 90 386 грн 80 коп., яка утворилася у зв'язку з невиконанням позичальником належним чином взятих за кредитним договором зобов'язань, за що поручився відповідач ОСОБА_4, уклавши відповідний договір поруки.

Апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, а саме: ст. ст. 553, 554, 559 ЦК України, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212, 303, 304 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення у частині вирішення позовних вимог до відповідача ОСОБА_4, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

При цьому апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що він не укладав договору поруки на забезпечення виконання позичальником зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, зазначивши, що такі спростовуються матеріалами справи.

Наведені в касаційній скарзі доводи щодо строку позовної давності та солідарного стягнення заборгованості з поручителів спростовуються установленими судом обставинами справи, змістом договорів поруки та іншими матеріалами справи, не впливають на правильність висновків апеляційного суду по суті вирішеного спору, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Отже, рішення апеляційного суду у частині вирішення позову до відповідача ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.