Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Іваненко Ю.Г., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення,за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири, укладеного між нею та її батьком - ОСОБА_6 Посилаючись на те, що на час проживання в спірній квартирі разом із своїми дітьми у неї склалися напружені стосунки із відповідачем, ОСОБА_4 просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкоди у користуванні зазначеною квартирою та вселити її у вказану квартиру.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Вселено ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди з дотриманням вимог ст. ст. 319, 321, 355, 391 ЦК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку, що позивачка є власником частини спірної квартири та має право користуватися своєю власністю.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилити, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 7 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.О. Леванчук
Ю.Г. Іваненко
О.В. Ступак