Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Тульчинської районної державної адміністрації, ОСОБА_7 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 04 серпня 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що наказом Головного управлінняДержгеокадастру у Вінницькій області від 06 жовтня 2014 року № 2-3056/15-14-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою та передано ОСОБА_7 в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 32,4322 га, що знаходиться на території Кирнасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області. На підставі вказаного наказу 15 жовтня 2014 року із ОСОБА_7 укладено договір оренди цієї земельної ділянки на строк 25 років.
Посилався на те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06 жовтня 2014 року № 2-3056/15-14-СГ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме:принципу рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Зазначав, що 16 липня 2014 року він звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства. Його звернення залишено без відповіді. У подальшому він дізнався про прийняття спірного рішення від 06 жовтня 2014 року, на підставі якого земельну ділянку передано в оренду ОСОБА_7 без врахування факту подання й ним заяви про надання цієї земельної ділянки.
Статтею 134 ЗК України не передбачено права передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства за обставин надання переваги одному із претендентів і відмови іншому.
Головним управлінням Держгеокадастру при прийнятті рішення від 06жовтня 2014 року безпідставно надано пріоритет ОСОБА_7, порушено принцип рівності та справедливості у земельному законодавстві, чим порушено його права, передбачені ЗК України (2768-14) та Конституцією України (254к/96-ВР) . Крім того, договір оренди землі підлягає укладенню після проведення аукціону; до заяви про отримання земельної ділянки для фермерського господарства ОСОБА_7 не надав документи на підтвердження достатнього досвіду роботи у сільському господарстві.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просив визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06 жовтня 2014 року № 2-3056/15-14-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду"; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру організувати у відповідності до ст. ст. 134- 139 ЗК України аукціон щодо здобуття права оренди земельної ділянки площею 32,4322 га, яка розташована на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області; визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру та ОСОБА_7 15 жовтня 2014 року, недійсним.
Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04 серпня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
У касаційній скарзіОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що 26 лютого 2014 року ОСОБА_7 звернувся до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, з письмовим клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 32,4322 га для ведення фермерського господарства.
Наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 03 березня 2014 року заявнику надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 32,4322 га (кадастровий номер НОМЕР_1) в оренду із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області для ведення фермерського господарства.
Рішенням 26 сесії 6 скликання Тульчинської районної ради від 12 червня 2014 року № 536 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 32,4322 га, що надається в оренду ОСОБА_7 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту смт Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 06 жовтня 2014 року № 2-3056/15-14-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою та передано ОСОБА_7 в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку площею 32,4322 га, що знаходиться на території Кирнасівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області. На підставі вказаного наказу 15 жовтня 2014 року із ОСОБА_7 укладено договір оренди цієї земельної ділянки на строк 25 років. За актом передавання-приймання від 15 жовтня 2014 року Головне управління Держземагентства у Вінницькій області передало, а ОСОБА_7 прийняв в оренду земельну ділянку площею 32,4322 га, кадастровий номер НОМЕР_1; за квитанцією від 11 серпня 2015 року № 83 ОСОБА_7 сплатив орендну плату в сумі 20 904 грн 12 коп на виконання договору оренди землі.
ОСОБА_6 із заявою про надання йому спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства звернувся до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області 16 липня 2014 року, в якій зазначив, що у разі наявності інших претендентів на дану земельну ділянку необхідно організувати відповідний аукціон у передбачений чинним земельним законодавством спосіб. Листом від 08 серпня 2014 року заявника повідомлено про те, що з аналогічним клопотанням до Головного управління звернулася інша особа, якій уже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, із висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що на момент звернення ОСОБА_6 із заявою про надання йому спірної земельної ділянки для ведення фермерського господарства вже було прийняте рішення про надання дозволу ОСОБА_7 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки; розгляд заяв про надання такого дозволу іншим заявникам після прийняття рішення відносно особи-заявника, яка звернулася раніше за відсутності інших претендентів, законом не передбачено. Суд відхилив доводи позивача про необхідність проведення аукціону для надання дозволу на розробку проекту землеустрою та укладення договору оренди земельної ділянки, посилаючись на положення ч. 2 ст. 134 ЗК України, за змістом якої не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Колегія суддів погоджується із такими висновками судів.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" (тут і далі у редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_7 із заявою про надання йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства), для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.
Таким чином, порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства не передбачає його проведення спочатку у разі, якщо на одну й ту ж саму земельну ділянку претендують кілька осіб-заявників, але щодо однієї з них, яка звернулася раніше й на момент звернення не мала конкурентів, вже прийнято рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Правильно визначивши характер спірних правовідносин та норму їх правового врегулювання, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що при передачі ОСОБА_7 земельної ділянки для ведення фермерського господарства не порушено принцип рівності права власності на землю громадян відносно позивача, оскільки заяву ОСОБА_7 про надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства було розглянуто і задоволено із наданням згоди на підготовку землевпорядною організацією технічної документації із землеустрою до звернення ОСОБА_6 із заявою про надання йому спірної земельної ділянки.
Необхідність проведення аукціону для надання дозволу на розробку проекту землеустрою та укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства виключається змістом ч. 2 ст. 134 ЗК України, згідноякої не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" ОСОБА_7 додав до заяви про надання йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства диплом про здобуття ним у 1969 році в Ладижинському технікумі механізації сільського господарства кваліфікації техніка-механіка за спеціальністю "механізація сільського господарства". За таких обставин, з огляду на альтернативу, передбачену наведеною нормою закону (або досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі), документ, що підтверджує досвід роботи у сільському господарстві, не вимагався.
Відповідно до положень ст. 123 ЗК України (у редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_7 із заявою про надання йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства)надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Земельна ділянка, передана ОСОБА_7 в оренду для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, вже була сформована, цільове призначення не змінювалося, а тому рішення про її передачу ОСОБА_7 прийнято Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у відповідно до вимог ст. 123 ЗК України.
Таким чином, доводи касаційної скарги є необґрунтованими, на законність судових рішень у справі не впливають.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 04 серпня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик