розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Збаразької міської ради Тернопільської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування, за касаційною скаргою Збаразької міської ради Тернопільської області на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року,

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона, як спадкоємець першої черги, 12 грудня 2014 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, до якої долучила копію свідоцтва про право власності на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, однак нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з причин неподання документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій.

На підставі наведеного, просила суд визнати право власності на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/8 частин квартири АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі Збаразька міська рада Тернопільської області порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Тернопільської області від 21 січня 2016 року та залишення в силі рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2015 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що свідоцтво про право власності на спадкове майно було в наявності у позивача, що не позбавляло її права, як спадкоємця, оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що захист прав позивача щодо спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 можливо вирішувати лише у судовому порядку, оскільки правовстановлюючі документи про право власності даної особи на 3/8 частин квартири не видавалися, про що свідчить копія свідоцтва про право власності на спірну квартиру.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки апеляційним судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ