розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що01 червня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") укладено договір № 9246007001801 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Вказував, що у листопаді 2014 року ПАТ "Київенерго" не врахувало йому пільгу з оплати послуг гарячого водопостачання у розмірі 50 % від їх вартості відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціального захисту" (203/98-ВР) . Крім того, у період з жовтня 2014 року по липень 2015 року рахунки, виставлені позивачу відповідачем за споживання гарячої води, не відповідають реальним показникам лічильників, встановлених у квартирі. Також, посилався на те, що квитанції ПАТ "Київенерго" не відповідають встановленим до них вимогам, оскільки, на думку позивача, у платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Просив зобов'язати відповідача врахувати за листопад 2014 року пільгу з оплати послуг гарячого водопостачання у розмірі 50 % від їх вартості відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціального захисту", зобов'язати відповідача провести перерахунок плати за надання послуг з гарячого водопостачання за період з жовтня 2014 року по липень 2015 року згідно з договором, укладеним між сторонами, Правилами надання послуг, показниками засобів обліку та оплаченими квитанціями за вказаний період, зобов'язати відповідача привести у відповідність до вимог Правил форму квитанції на оплату послуг з гарячого водопостачання шляхом надання позивачу можливості особистого внесення до квитанцій показників квартирних засобів обліку, а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 01 червня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Київенерго" укладено договір № 9246007001801 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 1 договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 8 договору плата за надані послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з ЦО, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630 (630-2005-п) (далі - Правила).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 13 договору пільга надається споживачу на підставі письмового звернення та документів, які підтверджують наявність пільги.

ОСОБА_4 встановлено пільгу "Ветеран військової служби" (50 %), яка розповсюджується на 2 особи та застосовується у повному обсязі. Пільга за централізоване постачання гарячої води застосовується тільки за наявності нарахувань у звітному періоді, у випадку ж відсутності таких - пільга автоматично не застосовується, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2003 року № 117 (117-2003-п) "Про єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків".

Оскільки встановлено, що у листопаді 2014 року позивачем знову не було надано показання квартирних засобів обліку гарячої води, нарахування за зазначену послугу не проводилося, а відповідно і пільга не застосовувалася.

Підпунктом 6 п. 19 договору передбачено обов'язок споживача щомісяця знімати та надавати виконавцю показання квартирних засобів обліку в останній день звітного місяця (телефоном, факсом, особисто та інше).

Відповідно до пп. 6 п. 20 договору виконавець має право при неотриманні від споживача показань квартирних засобів обліку за поточний місяць самостійно визначати обсяги споживання гарячої води як середню величину за останні два місяці. При цьому відповідач зобов'язаний провести коригування проведених нарахувань на відповідаючи фактичним обсягам споживання у тому місяці, в якому отримає від позивача показання квартирних засобів обліку.

Згідно з п. 11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Оскільки, позивачем неодноразово порушувалися умови підпункту 6 п. 19 договору щодо зобов'язання споживача щомісячно знімати та надавати виконавцю показання квартирних засобів обліку у останній день звітного місяця, ПАТ "Київенерго" за жовтень 2014 року здійснював нарахування за послуги з централізованого постачання гарячої води шляхом розподілення різниці між споживачами, обсяг споживання яких не встановлено (п. 11 Правил).

Разом з тим, незважаючи на недотримання відповідачем вимог підпункту 6 п. 20 договору, 10 листопада 2014 року було проведено контрольне знімання показань та складено акт звірки показань засобу облікупозивача, де зафіксовано станом на 01 жовтня 2014 року показання засобу обліку гарячої води в обсязі 4 куб. м, а 10 листопада 2014 року - 14,7 куб. м, тому розрахунковий обсяг склав 10,7 куб. м.

Враховуючи зазначене, у червні 2015 року проведено коригування за послугу з централізованого постачання гарячої води за 4,8 куб. м (15,5 куб. м - 10,7 куб. м = 4,8 куб. м) на суму 120,28 грн.

У ч. 2 п. 20 Правил передбачено вимоги до платіжних документів (квитанцій), а саме квитанція має містити графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Таким чином, платіжний документ, наданий споживачеві, відповідає встановленим вимогам, про що правильно вказали суди. Оскільки у договорі не передбачено стягнення моральної шкоди, суди обґрунтовано відмовили і у цій частині.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої й апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.