розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" про визнання незаконними дій по розрахунку знижки вартості оплати послуг з водопостачання та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на 50-процентну знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична і теплова енергія та інші послуги) у межах норм, передбачених законодавством України, зареєстрований в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

Квартира, у якій він проживає, обладнана лічильниками води. Відповідач тривалий час порушує його право як споживача послуги водопостачання на одержання пільги та надає йому знижку оплати цієї послуги лише після поділу місячного обсягу спожитої води пропорційно кількості зареєстрованих у квартирі осіб, посилаючись на приписи п. 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , чим незаконно втручається в розподіл обсягу послуг.

З урахуванням наведеного, позивач просив суд визнати незаконними дії комунального підприємства Броварської міської ради Київської області Броваритепловодоенергія щодо розрахунку знижки (пільги) вартості послуг з централізованого водопостачання відповідно до кількості членів сім'ї та зобов'язати відповідача провести перерахунок знижки вартості послуги водопостачання (водовикористання) за період з 01 серпня 2012 року по 31 липня 2015 року.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що пільга щодо оплати послуг з водопостачання визначається пропорційно кількості мешканців квартири та осіб, які мають право на знижку оплати послуг. Позивач всупереч ст. 60 ЦПК України не підтвердив належними та допустимими доказами наявність відповідачем порушень щодо обчислення йому пільги по оплаті послуг з водопостачання.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року залишити без змін.