розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області до Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_4, третя особа - реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, скасування свідоцтва на право власності на нерухоме майно, повернення земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року,

У серпні 2015 року заступник Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що в ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства прокуратурою виявлено факт порушення Кіровською сільською радою Бориспільського району Київської області вимог закону при виділенні громадянам земельних ділянок. Зазначав, що рішенням Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 квітня 2015 року затверджено проект землеустрою і передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування будинку по АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 1 липня 2015 року.

Заступник прокурора вважав, що передача у власність ОСОБА_4 земельної ділянки відбулася з порушенням вимог чинного законодавста, зокрема, надана їй земельна ділянка розташована в с. Артемівка в адміністративних межах Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області, де план зонування та детальний план території відсутні, як відсутній і генеральний план населених пунктів Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області. При цьому ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) забороняє надання у власність чи у користування земельних ділянок за відсутності плану зонування або детального плану території.

Ураховуючи викладене,позивач просив судвизнати протиправним та скасувати рішення Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 квітня 2015 року, скасувати свідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане 1 липня 2015 року на ім'я ОСОБА_4

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року, позов заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області від 24 квітня 2015 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1".

Скасованосвідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане 1 липня 2015 року на ім'я ОСОБА_4 реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, на земельну ділянку площею 0,1 га.

Повернуто зазначенуземельну ділянку у комунальну власність Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позов заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області, суди, вірно застосувавши положення ст. ст. 116, 118 ЗК України, чч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, ч. 2 ст. 45 ЦПК України, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка площею 0,1000 га була передана у власність ОСОБА_4 з порушенням вимог земельного законодавства та ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки на час передачі у власність відповідачки спірної земельної ділянки план зонування та детальний план території у встановленому законом порядку сільською радою не розроблявся та не затверджувався.

При цьому прокурор порушив питання про визнання неправомірними рішення сільської ради та свідоцтва про право власності відповідачки на земельну ділянку. Тобто по суті прокурор оспорює право власності відповідачки на цю ділянку. Отже, даний спір виник не у зв'язку із здійсненням відповідачем владних повноважень, а стосується і пов'язаний із оспорюванням права власності відповідачки на земельну ділянку і згідно ст. 15 ЦПК України підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2016 року залишити без змін.