Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Журавель В.І., ШтеликС.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року,

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, який у подальшому уточнив, посилаючись на те, що 14 листопада 2012 року він, керуючи автомобілем "Mazda-6", реєстраційний номер НОМЕР_1, на перехресті вулиць Зеленої та Петровського у с. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області потрапив на ділянку проїзної частини, яка була вкрита шаром льоду, від чого втратив керування автомобілем та допустив наїзд на дорожнє огородження, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Висновком Дергачівського районного відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області встановлено, що аварійна частина дороги утворилася внаслідок замерзання води, яка виливалася з домоволодіння, співвласниками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Згідно звіту від 20 березня 2013 року вартість відновлювального ремонту його автомобіля з урахуванням зносу становить 31 669 грн 24 коп., а фактичні витрати на відновлення автомобіля - 39 754 грн.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідачів завдану йому майнову шкоду у розмірі 19 877 грн з кожного.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що позивачем не доведено всі підстави цивільно-правової відповідальності відповідачів, а саме протиправність їх дій та безпосередній причинний зв'язок зі шкодою. При цьому відповідачі довели відсутність своєї вини, а надані позивачем докази, у тому числі відеозапис, який зроблено не в день дорожньо-транспортної пригоди, не спростовують цих доводів.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, а посилання на порушення норм права немає і їх не встановлено.

Отже, судові рішення є законними і обґрунтованими й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 28 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.