розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до дочірнього підприємства "Альфа-Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС" про розірвання договору оренди землі, визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, скасування її державної реєстрації за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 6 жовтня 2016 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що згідно з державним актом на право власності на землю від 26 грудня 2002 року їй належить земельна ділянка, загальною площею 96,32 га, у тому числі ріллі площею 78,08 га, що розташована на території Подівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області.

Позивачка вказувала про те, що 1 січня 2006 року між нею та дочірнім підприємством "Омега Фарм" Кіпрської компанії "Хоупвел Ентерпрайз Лімітед", правонаступником якого є дочірнє підприємство "Альфа-Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС" (далі - ДП "Альфа-Фарм" компанії "АГ Менеджмент Груп ЛЛС"), укладено договір оренди вищевказаної землі строком на 10 років, зі сплатою відповідачем орендної плати у розмірі 10 819 грн 80 коп., що становить 1,5 % від грошової оцінки землі.

Зазначала про те, що у 2013 році відповідач належним чином не сплачував орендну плату, унаслідок чого для встановлення причини невиплати орендної плати вона уповноважила представника на вчинення певних дій, яким було встановлено, що договір оренди був пролонгований на 10 років відповідно до додаткової угоди від 20 лютого 2009 року.

Позивачка вказувала про те, що вона вищевказану додаткову угоду до договору оренди землі не підписувала, унаслідок чого вважала, що наявні підстави для визнання такої угоди відповідно до положень ст. ст. 203, 215 ЦК України недійсною та наявності підстав для розірвання вказаного договору оренди землі, оскільки відповідачем допущено заборгованість з орендної плати у розмірі 21 639 грн 60 коп.

З урахуванням наведеного ОСОБА_4 просила суд визнати додаткову угоду від 20 лютого 2009 року до зазначеного договору оренди землі недійсною, розірвати договір оренди землі від 1 січня 2006 року, стягнути з відповідача на її користь заборгованість з орендної плати у розмірі 21 639 грн 60 коп.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 6 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року рішення районного суду змінено. Виключено з мотивувальної і резолютивної частини рішення суду посилання на ст. ст. 228, 232, 234 ЦК України, як підставу відмови у позові. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що з вини позивачки не було проведено судово-почеркознавчу експертизу, оскільки нею не надані вільні зразки її підпису. Таким чином, позивачкою на підтвердження вимог про визнання недійсною спірної додаткової угоди до договору оренди землі належних та допустимих доказів не надано, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Суди дійшли вірного висновку про те, що відповідач добросовісно виконував умови додаткової угоди, а орендодавець тривалий час приймав виконання договору оренди належної їй землі на нових умовах. Позивачем було погоджено з відповідачем, що її мати - ОСОБА_7 - буде отримувати орендну плату, що підтверджено показами ОСОБА_7 як свідка. Крім того, позивачка 13 вересня 2013 року зверталась з заявою до відповідача про виплату орендної плати за 2013 рік, яку їй було виплачено у розмірі 40 516 грн 49 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 18 вересня 2013 року, а згідно з платіжними відомостями за 2014 рік ОСОБА_4 також отримано орендну плату у розмірі 40 516 грн, що не заперечувалося сторонами (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що позивачкою не надано доказів систематичного невиконання відповідачем умов договору оренди землі, унаслідок чого відсутні підстави для розірвання вказаного договору.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, щознаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 6 жовтня 2016 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Херсонської області від 17 листопада 2016 року залишити без змін.