головуючого Червинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М., Писаної Т.О., Попович О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу, про переведення прав та обов'язків покупця, визнання договору недійсним, визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року,

У грудні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа - приватний нотаріус Покровського районного нотаріального округу, про переведення прав та обов'язків покупця, визнання договору недійсним, визнання права власності.

Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2016 року визнано неподаною і повернуто.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить вказану ухвалу апеляційного суду скасувати і справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Визнаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 неподаною та повертаючи її, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник не усунула зазначені в ухвалі судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2016 року недоліки апеляційної скарги, зокрема не зазначила в апеляційній скарзі місцезнаходження відповідачів відповідно до ст. 295 ЦПК України.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Апеляційна скарга за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Апеляційним судом установлено, що подана ОСОБА_6 апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, зокрема заявниця не вказала місцезнаходження відповідачів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_8, а з матеріалів справи вбачається, що за вказаними в апеляційній скарзі адресами відповідачі не проживають.

Ухвалою судді від 08 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без руху та надано строк - протягом трьох днів з дня отримання копії цієї ухвали - для усунення недоліків.

Заявник 24 червня 2016 року на виконання вимог ухвали судді від 08 червня 2016 року надала довідки, видані Гаврилівською сільською радою Покровського району Дніпропетровської області, з яких вбачається, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 зареєстровані, але не проживають в АДРЕСА_1, тобто за вказаними заявником адресами в апеляційній скарзі. Відповідач ОСОБА_12 за вказаною адресою зареєстрована та проживає.

Таким чином, ОСОБА_6 виконала вимоги ухвали судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2016 року та відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 295 ЦПК України зазначила в апеляційній скарзі ім'я осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання, реєстрації.

Проте указаного суд апеляційної інстанції не врахував та помилково виходив із того, що ОСОБА_6 не вказала місцезнаходження відповідачів, вважаючи, що повідомлення про місце реєстрації відповідачів не може вважатися належним виконанням вимог ухвали від 08 червня 2016 року.

При цьому судом не враховано, що положення статті 295 ЦПК України не вимагають від заявника обов'язкового зазначення в апеляційній скарзі місцезнаходження відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

Суд першої інстанції відкрив провадження у справі та вирішив справу по суті позовних вимог, тому вимоги апеляційного суду, викладені в ухвалі судді апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2016 року про усунення недоліків щодо зазначення місцязнаходження відповідачів, не відповідають нормам процесуального права.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

За таких обставин у силу п. 2 ст. 342 ЦПК України ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення процесуального питання відповідно до вимог ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження.