Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І., Кадєтової О.В., Мостової Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_6 на постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження, за касаційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги ОСОБА_6 посилався на те, що 22 січня 2016 року він звернувся до Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ із заявою в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Чернівці № 727/10594/13-ц, виданий 23 жовтня 2014 року після того як йому було повернуто за його заявою виконавчий документ. Посилається на те, що у вказаній заяві ним зазначалося про те, що строк пред'явлення виконавчого листа № 727/10594/13-ц, виданий 23 жовтня 2014 року не був пропущений оскільки він раніше вже був пред'явлений до виконання, на підставі чого державним виконавцем Сидорчук М.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45871737 від 19 грудня 2014 року, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 29 січня 2015 року, тобто на його думку мало місце переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання у відповідності до правил передбачених ст. 23 ч. 1 п. 1 Закону України "Про виконавче провадження". На підтвердження своїх доводів про те, що річний строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання був перерваний, вказує, що ним було додано до заяви від 22 січня 2016 року копію постанови державного виконавця від 29 січня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу, та в заяві посилався на положення ст. 23 ч. 1 п. 1 Закону України "Про виконавче провадження". Крім цього, посилався на те, що протягом тривалого часу він не має можливості зустрітися з донькою через протиправну бездіяльність державного виконавця, який під час зустрічі з дитиною і складання акту не припинив незаконних дій ОСОБА_7 та інших осіб, які не мали права бути присутніми під час його зустрічей з дитиною та які всіляко принижували його в присутності дитини, наголошуючи, що відносно нього порушено кримінальну справу, що він злочинець, чином залякуючи дитину; від таких дій його донька плакала, в присутності осіб, які не давали йому можливості поспілкуватись з донькою, тобто вчиняли дії, що робили неможливим виконання рішення суду. Зазначає, що за таких обставин державним виконавцем не було прийнято жодних мір для припинення таких дій, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та статті 8 Конвенції "Про захист прав та основоположних свобод людини", яка покладає на державу "позитивні обов'язки" вживати всі необхідні заходи для належного виконання рішення суду яке передбачає право одного із батьків зустрічатися із дитиною та спілкуватися з нею, а натомість, постановою старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ - ЧабанГ.Ю. від 22 січня 2016 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП 50031736 з підстав передбачених ст. ст. 22, 24, ст. 26 п. 1 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема у зв'язку з тим, що було пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Вважає дану відмову протиправною, що на його думку є порушенням його права на повагу до сімейного та приватного життя. Посилаючись на вищевикладене, просив скасувати постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ - Чабан Г.Ю. від 22 січня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 березня 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 року ухвалу суду першої інстанції скасовано і постановлено нову ухвалу, якою визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 22 січня 2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 23 жовтня 2014 року № 727/10594/13-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці на виконання рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року. Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції вирішити питання про відкриття виконавчого провадження.

У касаційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій установлено, що на виконання рішення суду у цивільній справі № 727/10594/13-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, визначення способів участі у вихованні дитини, 23 жовтня 2014 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий лист з зазначенням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до 15 жовтня 2015 року (а.с.4).

29 січня 2015 року на підставі заяви скаржника ОСОБА_6 державним виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Сидорчук М.І. виконавчий лист, виданий 23 жовтня 2014 року було повернуто стягувачу ОСОБА_6 за його письмовою заявою з роз'ясненням оскарження вказаної постанови в 10-денний строк з дня винесення та повернуто виконавчий документ з відповідною відміткою в ньому.

22 січня 2016 року ОСОБА_6 повторно звернувся до Першотравневого ВДВС із заявою про прийняття до виконання вказаного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця Першотравневого ВДВС від 22 січня 2016 року у відкритті виконавчого провадження відмовлено з мотивів пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання

Постановляючи ухвалу суд апеляційної інстанції виходив із того, що повторна заява ОСОБА_6 про прийняття до виконання згаданого виконавчого листа була подана у передбачений ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строк, тому дійшов висновку про задоволення скарги.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", який був чинним у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у ч. 1 цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону).

За змістом положень ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч. 3 Закону (1404-19) ).

Таким чином, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, а не за заявою стягувача, тому апеляційний суд помилково вважав, що ОСОБА_6 звернувся до виконавчої служби в межах строку, передбаченого ст. 22 Закону.

Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні процесуального закону.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 27 квітня 2016 рокускасувати та залишити в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.