Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Червинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Писаної Т.О., Коротуна В.М., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про закриття банківського рахунку та повернення коштів, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" - Мусійченка Данила Леонідовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 18 серпня 2008 року між ним та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ "КБ "ПриватБанк") було укладено договір банківського рахунку, за умовами якого банк відкрив йому поточний рахунок НОМЕР_1.

Зазначав, що 04 серпня 2014 року направив на адресу ПАТ "КБ "ПриватБанк" заяву про закриття поточного рахунку та повернення розміщених на ньому грошових коштів у сумі 50 500 дол. США, однак відповіді не отримав, його картковий рахунок не закрито, грошові кошти не повернуто, а тому просив зобов'язати ПАТ "КБ "ПриватБанк" закрити поточний рахунок НОМЕР_1 та стягнути залишок коштів на ньому в сумі 50 500 дол. США, що станом на 15 вересня 2014 року еквівалентно 615 606 грн 70 коп.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Зобов'язано ПАТ "КБ "ПриватБанк" закрити поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий відповідно до договору банківського рахунку № SAMDN02000704109558 від 18 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "КБ "ПриватБанк"

Стягнуто з ПАТ "КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_3 грошові кошти за договором банківського рахунку № SAMDN02000704109558 від 18 серпня 2008 року з поточного рахунку НОМЕР_1 (в іноземній валюті - доларах США) у розмірі 50 500 дол. США.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ПАТ "КБ "ПриватБанк" - Мусійченко Д.Л., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ "КБ "ПриватБанк" - Крапівцевої О.О., перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ПАТ "КБ "ПриватБанк" не виконало своїх зобов'язань за договором банківського рахунку № SAMDN02000704109558 від 18 серпня 2008 року, а тому на підставі ст. ст. 525, 526, 1066, 1075 ЦК України вважав позовні вимоги ОСОБА_3 законними та обґрунтованими.

Однак повністю погодитись із висновками судів попередніх інстанцій не можна з огляду на таке.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 зазначав, що 18 серпня 2008 рокуміж ним та ПАТ "КБ "ПриватБанк" було укладено договір банківського рахунку, за умовами якого банк відкрив йому поточний рахунок НОМЕР_1.

На підтвердження укладення договору про поточний рахунок фізичної особи від 18 серпня 2008 року позивач надав суду апеляційної інстанції ксерокопію договору № SAMDN02000704109558 про поточний рахунок фізичної особи від 18 серпня 2008 року, на підставі якого банк відкрив йому поточний рахунок НОМЕР_1 у доларах США, а також ксерокопію квитанції від 11 березня 2014 року № SIH7001JFD про внесення коштів у сумі 50 500 дол. США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

На підтвердження укладення договору банківського рахунка та внесення грошової суми на даний рахунок сторона повинна надати договір банківського рахунка, а також квитанцію або інший платіжний документ, який підтверджує внесення грошових коштів на даний рахунок. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі її здійснення в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не звернув увагу, що надана позивачем ксерокопія квитанції про внесення коштів датована 11 березня 2014 року, квитанції про внесення коштів при укладенні договору № SAMDN02000704109558 про поточний рахунок фізичної особи від 18 серпня 2008 року, а також виписки з рахунку про наявність грошових коштів на ньому на час розгляду справи, матеріали справи не містять.

Крім того, судом не було взято до уваги те, що надана копія квитанції не містить реквізитів договору, за яким вносились грошові кошти, а також всіх обов'язкових реквізитів платіжного документа, зокрема відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ. При цьому при новому розгляді справи судом не було перевірено наявність у ОСОБА_3 оригіналів договору банківського рахунку та квитанції про внесення грошової суми на такий рахунок при укладенні зазначеного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, як за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції, при перегляді справи в апеляційному порядку, на зазначені порушення уваги не вернув, не перевірив доводів апеляційної скарги, не встановив фактичних обставин у справі щодо укладення між сторонами договору банківського рахунка та внесення грошових коштів на нього, наявності їх на рахунку на час розгляду справи, дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно встановив фактичні обставини справи, не перевірив доводів апеляційної скарги, а тому оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з підстав передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" - Мусійченка Данила Леонідовича задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.