Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Червинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Писаної Т.О., Мазур Л.М., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення коштів за депозитними вкладами, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" - Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року, ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 30 вересня 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") було укладено договір строкового банківського вкладу № 2033607 на суму 235 євро строком на 6 місяців із виплатою процентної ставки 10, 5% річних, а також 22 жовтня 2014 року - договір строкового банківського вкладу № 2050816 в рамках пакету послуг "ПУ "Перший" на суму 128 євро строком на 6 місяців з виплатою процентної ставки 10,5 % річних.

Зазначав, що за період з 30 вересня 2014 року по 22 жовтня 2014 року поповнив свій депозитний вклад на суму 5 000 євро та на час звернення до суду із позовом залишок суми депозитних вкладів становив 3 598, 83 євро, які ПАТ "КБ "Надра" відмовляється повернути, а тому, з урахуванням поданих уточнень, просив стягнути з ПАТ "КБ "Надра" кошти у розмірі 3 864,28 євро, що станом на 01 лютого 2016 року еквівалентно 107 836 грн 95 коп.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Розірвано укладені між ОСОБА_3 та ПАТ "КБ "Надра" строкові договори банківського вкладу (депозиту) з поповненням в рамках пакету послуг "ПУ "Перший", а саме: договір № 2033607 від 30 вересня 2014 року з вкладом у розмірі 235 євро строком на 6 місяців з виплатою процентної ставки 10,5% річних; договір № 2050816 від 22 жовтня 2014 року на суму 128 євро строком на 6 місяців з виплатою процентної ставки 10,5% річних.

Стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_3 строкові банківські вклади у розмірі 2 289,02 євро за договором № 2033607 від 30 вересня 2014 року та 2 085,83 євро за договором № 2050816 від 22 жовтня 2014 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" - СтрюковаІ.О., посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 18 травня 2016 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ "КБ "Надра" - Чернюка В.В., перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ПАТ "КБ "Надра" свої зобов'язання за вказаними договорами банківського вкладу не виконало, грошові кошти в передбачений договорами строк не повернуло, а тому на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 611, 629, 638, 1060 ЦК України неповернута сума депозиту підлягає стягненню на користь ОСОБА_3

Проте, повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна з огляду на таке.

Судами встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ "КБ "Надра" 30 вересня 2014 року було укладено строковий договір банківського вкладу № 2033607 з вкладом у розмірі 235 євро строком на 6 місяці з виплатою процентної ставки 10,5 % річних, а 22 жовтня 2014 року - строковий договір банківського вкладу (депозиту) з поповнення в рамках пакету послуг "ПУ "Перший" № 2050816 на суму 128 евро строком на 6 місяці з виплатою процентної ставки 10,5 % річних.

За період з 30 вересня 2014 року по 22 жовтня 2014 року зазначені банківські вклади були поповнені на суму 5 000 євро.

В зазначений у договорах строк ПАТ "КБ "Надра" депозитні вклади за договорами № 2033607 від 30 вересня 2014 року та № 2050816 від 22 жовтня 2014 року не були повернуті.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 3 ст. 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Згідно з постановою правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 "Про віднесення ПАТ "КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2015 року № 26 в ПАТ "КБ "Надра" з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" призначено Стрюкову І.О.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року № 85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Надра" по 05 червня 2015 року (включно).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року № 113 з 05 червня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра".

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб

(далі - Фонд)стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня початку процедури ліквідації банкубанківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-1123цс16.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що з позовом про повернення коштів за депозитним договором ОСОБА_3 звернувся 18 серпня 2015 року, коли була введена у ПАТ "КБ "Надра" тимчасова адміністрація та почата процедура ліквідації банка, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

При цьому суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку, встановивши, що ПАТ "КБ "Надра" перебуває в процесі ліквідації, помилково вважав, що захист прав та інтересів

ОСОБА_3 підлягає здійсненню у судовому порядку, оскільки в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за поданням Верховного Суду України щодо неконституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , крім того, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не може в повній мірі здійснити захист його законних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) чи його окремі положення не визнані в установленому порядку неконституційними, відсутні підстави для його невиконання. При цьому висновок суду щодо неможливості захисту порушених прав та інтересів ОСОБА_3 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ґрунтується виключно на припущеннях, що суперечить положеннями ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно встановив фактичні обставини справи, не перевірив доводів апеляційної скарги, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, з підстав передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 343- 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" - Стрюкової Ірини Олександрівни задовольнити частково.