розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на ухвали апеляційного суду Одеської області від 04 серпня 2016 року про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та про закриття апеляційного провадження,

У травні 2014 рокуОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, у якому просив визнати недійсним договір іпотеки від 12 березня 2007 року,укладений між ОСОБА_4 та акціонерним комерційним інвестиційним банеом "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), за яким в іпотеку передано житловий будинок із господарськими спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 168,5 кв. м,та земельна ділянка площею 1 000 кв. м за цією ж адресою.

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 липня 2014 року позов задоволено.

Визнано договір іпотеки від 12 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк", недійсним. Визнано припиненою іпотеку на житловий будинок із господарськими спорудами АДРЕСА_1, що складається в цілому з одного черепашникового житлового будинку з мансардою та двома ґанками, житловою площею 79,5 кв. м, загальною площею 168,5 кв. м, та земельну ділянку площею 1 000 кв. м за цією ж адресою, що належить ОСОБА_4 Зазначено, що рішення суду є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення іпотеки в органах державної реєстраційної служби України або органах нотаріату.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 січня 2016 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - TOВ "Кей-Колект") про перегляд заочного рішення відмовлено.

На заочне рішення TOВ "Кей-Колект", яке не приймало участі у розгляді справи, подало апеляційну скаргу, у якій зазначало, що воно є правонаступником усіх прав та обов'язків АКІБ "УкрСиббанк" та просило залучити його до участі у справі.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 серпня 2016 року ТОВ "Кей-Колект" відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості правонаступника відповідача акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк".

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 серпня 2016 року провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кей-Колект" на заочне рішення Овідіопольського районного 10 липня 2014 року закрито, оскільки заявник не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження рішення суду.

У касаційній скарзі ТОВ "Кей-Колект", посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відмовляючи ТОВ "Кей-Колект" у задоволенні клопотання про залучення його до участі у справі в якості правонаступника відповідача АКІБ "УкрСиббанк", апеляційний суд зазначив, що правонаступництво заявника виникло у грудні 2011 року, тобто до пред'явлення ОСОБА_5 позову до суду й до ухвалення судом першої інстанції судового рішення, у зв'язку із чим вважав, що відсутні підстави для задоволення клопотання.

Закриваючи провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кей-Колект" на заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 липня 2014 року, апеляційний суд вважав, що скарга подана особою, яка не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, оскільки заявник не брав участі у справі, суд не вирішував питання про його права та обов'язки.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 378 ЦПК України .

Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за договорами застави, яке підтверджено документально.

З матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договори про надання споживчого кредиту № 11126786000 та № 11126787000.

12 березня 2007 року між ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є житловий будинок із господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного черепашникового житлового будинку з мансардою та двома ґанками, житловою площею 79,5 кв. м, загальною площею 168,5 кв. м, земельна ділянка площею 1 000 кв. м під АДРЕСА_1

Зазначений іпотечний договір укладений із метою забезпечення у повному обсязі виконання всіх грошових зобов'язань ОСОБА_6 перед банком за договорами про надання споживчого кредиту.

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 липня 2014 року визнано недійсним договір іпотеки від 12 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та АКІБ "УкрСиббанк", та визнано припиненою іпотеку на житловий будинок із господарськими спорудами АДРЕСА_1 що складається в цілому з одного черепашникового житлового будинку з мансардою та двома ґанками, житловою площею 79,5 кв. м, загальною площею 168,5 кв. м, та земельну ділянку площею 1 000 кв. м за цією ж адресою, що належить ОСОБА_4

Звертаючись до апеляційного суду із клопотанням про залучення до участі у справі в якості правонаступника АКІБ "УкрСиббанк", ТОВ "Кей-Колект" зазначало, що у момент нотаріального посвідчення приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. 12 листопада 2011 року договору про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами в силу ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" (у редакції від 16 жовтня 2011 року, яка діяла в момент укладення правочину), ст. ст. 512, 514 ЦК України ТОВ "Кей-Колект" набуло всіх прав та обов'язків іпотекодержателя за іпотечним договором від 12 березня 2007 року, укладеним між AКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ТОВ "Кей-Колект" посилалось на те, що заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 липня 2014 року про визнання недійсним іпотечного договору від 12 березня 2007 року безпосередньо стосується й зачіпає права, інтереси та обов'язки ТОВ "Кей-Колект".

Із матеріалів справи також убачається, що 12 грудня 2011 року ТОВ "Кей-Колект" придбало право вимоги заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту від 12 березня 2007 року на підставі договору факторингу від 12 грудня 2011 року № 1, укладеного з ПАТ "УкрСиббанк" який є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк".

У свою чергу, 12 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" уклали договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. та зареєстрований у реєстрі за № 5207-5208.

Відповідно до вказаного договору ПАТ "УкрСиббанк" (правонаступник АКІБ "УкрСиббанк") здійснив відступлення права вимоги до ОСОБА_4 за іпотечним договором від 12 березня 2007 року на користь ТОВ "Кей-Колект".

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 61 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Отже, апеляційний суд, постановляючи ухвалу, вищевказаного не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Кей-Колект" про залучення до участі у справі правонаступника.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) , при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та ч. 3 ст. 297 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову у прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" (у редакції Закону від 16 жовтня 2011 року) взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про іпотеку" (у редакції Закону від 16 жовтня 2011 року) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.

Апеляційний суд на порушення вимог ч. 1 ст. 292 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, не надав оцінки цим обставинам, належним чином доводів ТОВ "Кей-Колект" не перевірив та не вирішив, чи порушуються ухваленим рішенням місцевого суду його права та обов'язки як правонаступника усіх прав та обов'язків АКІБ "УкрСиббанк", дійшовши передчасного висновку щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження у справі.

За таких обставин оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 342 ЦПК України, з передачею справи до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 серпня 2016 року про залучення до участі у справі правонаступника відповідача та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 04 серпня 2016 року про закриття апеляційного провадження скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.