розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів на утримання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 5 жовтня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Києво- Святошинського районного суду Київської області від 28 серпня 2015 року з нього стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_6, в твердій грошовій сумі 2 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи із 8 червня 2015 року. Посилаючись на те, що в даний час у нього змінився матеріальний стан, він мав допомагати батькові, який є людиною похилого віку і потребує допомоги через стан здоров'я, з 1 жовтня 2015 року він звільнився з роботи, його статки стали набагато менше, позивач просив змінити розмір стягуваних аліментів, зменшивши розмір аліментів стягнутих на утримання ОСОБА_6 на підставі ст. 192 Сімейного кодексу України, із 2 000 грн на місяць до 500 грн на місяць.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 5 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постановлені судові ухвали, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено за позовом платника у разі зміни матеріального або сімейного становища, погіршення або поліпшення здоров'я сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди з дотриманням вимог ст. ст. 180- 184 СК України, правильно визначилися з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено погіршення свого матеріального стану.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 327, 328, 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 5 жовтня 2016 року залишити без змін.