розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року,

У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення на її користь аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 у розмірі 2 000 грн щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1) у твердій грошовій сумі по 1 200 грн щомісяця, починаючи стягнення з 18 листопада 2015 року до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди виходили з того, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації життя нарівні з позивачем, виходячи з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання, його можливостей.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності обґрунтування саме такого розміру аліментів та не врахування доходів та майнового стану відповідача не знайшли свого підтвердження.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що відповідач є приватним підприємцем та має нерегулярний, мінливий дохід, а тому висновки судів щодо розміру та порядку стягнення аліментів правильними.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є молодою та здоровою людиною, є приватним підприємцем, не має на утриманні інших осіб, в зв'язку з чим останній спроможний сплачувати аліменти у вищезгаданій сумі.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року залишити без змін.