головуючогоВисоцької В.С. суддів:Євграфової Є.П., Кадєтової О.В.,Ізмайлової Т.Л., Фаловської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (далі - ПАТ "Енергобанк") в якому просив: визнати незаконним наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" від 24 червня 2015 року № 621-о про його звільнення з 15 липня 2015 року з посади директора Житомирської регіональної дирекції ПАТ "Енергобанк" у зв'язку з скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити на роботі з 15 липня 2015 року; зобов'язати відповідача виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 15 липня 2015 року по 28 жовтня 2015 року в розмірі 47 430,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він з 01 березня 1996 року працював на посаді директора Житомирської філії акціонерного банку "Енергобанк". Наказом керівника ПАТ "Енергобанк" від 18 лютого 2011 року № 77-к його було переведено на посаду директора Житомирської регіональної дирекції ПАТ "Енергобанк". 24 червня 2015 року, на підставі наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" від № 621-о, його було звільнено з посади директора Житомирської регіональної дирекції ПАТ "Енергобанк" у зв'язку з скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає, що його звільнили з порушенням норм трудового законодавства, оскільки йому не було запропоновано всі вакантні посади в ПАТ "Енергобанк"; не забезпечено надання йому пільги щодо переважного права залишення на роботі, а також права на працевлаштування відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) ; звільнення відбулось в період його тимчасової непрацездатності.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" №621-0 від 24 червня 2015 року незаконним скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення.

Змінено наказ №621-0 від 24 червня 2015 року в частині формулювання причини звільнення ОСОБА_6 з п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників на п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи.

В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 6 розд. XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та заперечення на неї, перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача проведено з дотриманням норм чинного законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" № 621-о від 24 червня 2015 року, та ухвалюючи в цій частині нове рішення про зміну наказу в частині формулювання причини звільнення позивача, апеляційний суд виходив із того, що підставою для звільнення ОСОБА_6 із займаної посади є п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме ліквідація, а не скорочення чисельності штату.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що з 01 березня 1996 року ОСОБА_6 працював на посаді директора Житомирської регіональної дирекції ПАТ "Енергобанк".

Постановою Правління Національного банку України від 12 лютого 2015 року ПАТ "Енергобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 лютого 2015 року та від 30 квітня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію на період з 13 лютого 2015 року по 11 червня 2015 року.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" від 19 лютого 2015 року № 30 прийнято рішення про виключення із штатного розпису ПАТ "Енергобанк" посад зазначених у Додатку 1 та проведення процедури вивільнення працівників, які займають ці посади, зокрема, посади директора Житомирської регіональної дирекції ОСОБА_6

23 лютого 2015 року ОСОБА_6 повідомлено про звільнення його із займаної посади директора Житомирської регіональної дирекції ПАТ "Енергобанк", у зв'язку з проведенням скорочення чисельності (штату) працівників ПАТ "Енергобанк", яке відбудеться після закінчення двох місяців з моменту отримання повідомлення. Також, повідомлено, що вакансій, які відповідають його посаді та рівню кваліфікації, у банку немає. З даним повідомленням ОСОБА_6 ознайомився 27 лютого 2015 року.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до постанови НБУ від 11 червня 2015 року № 370 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 115 від 12 червня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Енергобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" від 24 червня 2015 року № 621-о ОСОБА_6 було звільнено з посади директора Житомирської регіональної дирекції ПАТ "Енергобанк" у зв'язку з скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно із ч. 4 ст. 110 ЦК України особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення НБУ про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) .

Статтею 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку ( загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснюється тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності чи штату працівників.

Згідно із ч. 4 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Частиною 3 статті 235 КЗпП України визначено, що у разі визнання формулювання причин звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

З урахуванням вищевказаних вимог закону, суд першої інстанції з висновком якого погодився апеляційний суд, належним чином дослідив обставини у справі, надані сторонами докази та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим дійшов до обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" № 621-о від 24 червня 2015 року, та ухвалюючи в цій частині нове рішення про зміну наказу в частині формулювання причини звільнення позивача відповідно до положень ч. 3 ст. 235 КЗпП України, правильно виходив із того, що підставою для звільнення ОСОБА_6 із займаної посади є п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме ліквідація, а не скорочення чисельності штату.

Таким чином, рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 336, 337, 344 ЦПК України, Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2016 року, в частині яке не скасовано апеляційним судом, та рішення апеляційного суду Житомирської області від 29 березня 2016 року залишити без змін.