Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
2 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, заінтересована особа - приватний нотаріус Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Гічкін Антон Володимирович, про встановлення факту володіння нерухомим майном на праві власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_6, на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 4 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про встановлення факту володіння нерухомим майном на праві власності, а саме: квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що встановлення даного факту необхідно йому для продажу цієї квартири, оскільки оригінал договору купівлі-продажу ним було втрачено, його дублікат також неможливо отримати, оскільки він зберігається в приміщенні Донецького обласного державного нотаріального архіву, доступ до якого на даний час неможливий.
Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 4 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2016 року, заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 235 ЦПК України. Роз'яснено заявнику його право звернення до суду з позовом на загальних підставах.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що питання щодо права власності на житло підлягає доказуванню під час розгляду справи у порядку позовного провадження, а тому з урахуванням положень ч. 6 ст. 235 ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви ОСОБА_4 без розгляду.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин ухвали судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, відхилити, ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 4 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 6 вересня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
А.О. Леванчук
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік