Маляренка А.В., Леванчука А.О., Ступак О.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року,

У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2012 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 2 лютого 2016 року рішення Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "ПриватБанк", у розмірі 47 253,70 дол. США, що еквівалентно 377 542 грн 88 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - будинок АДРЕСА_1, шляхом його продажу ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладенням від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухомість, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях, з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" можливості здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Виселено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 лютого 2016 року в частині виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без надання іншого житлового приміщення скасовано.

Справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення апеляційного суду Черкаської області від 02 лютого 2016 року залишено без змін.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2012 року в частині виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без надання іншого житлового приміщення скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що за змістом норм статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку" у поєднанні з частиною другою статті 109 ЖК УРСР, особам, які виселяються з жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Установивши у справі, що в іпотеку передано житловий будинок, який був придбаний не за рахунок отриманих кредитних коштів, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для виселення мешканців із зазначеного будинку без надання їм іншого житлового приміщення.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ