головуючого Дем'яносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ситнік О.М., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2016 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він є споживачем комунальних послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються КП "Коменергосервіс". Тарифи на послуги вказаного підприємства встановлювалися рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 11 травня 2011 року № 725, яке у подальшому було скасовано постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2012 року, яка набрала законної сили.

Позивач зазначав, що з листопада 2009 року по грудень 2014 року він сплачував за спожиті послуги з опалення та постачання гарячої води виходячи з тарифу 327 грн 25 коп., у той час, як правильний тариф становив 260 грн 13 коп.

Таким чином, унаслідок прийняття виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради незаконного рішення, він здійснив переплату на загальну суму 2 463 грн 66 коп., яку просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення у справі.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1175 ЦК України, на яку посилався позивач в обґрунтування пред'явленого позову, шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої неправомірним рішенням, суди правильно виходили із встановлених у справі обставин, які свідчать про те, що постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2012 року у справі № 2а-403/15929/11 за адміністративним позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи: КП "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, фінансово-економічний департамент Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_7, про визнання рішення незаконним, позов задоволено. Визнано незаконним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 11 травня 2011 року № 725 "Про тарифи на транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води, що надаються КП "Коменергосервіс" (а. с. 4-6).

Додатковою постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2012 року вищевказану постанову доповнено і зазначено, що рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської радивід 11 травня 2011року № 725 "Про тарифи на транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води, що надаються КП "Коменергосервіс", визнається незаконним з 27 лютого 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2012 року та від 18 квітня 2012 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 грудня 2014 року постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2012 року та 18 квітня 2012 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року залишено без змін (а. с. 9-10).

Крім того, у матеріалах справи міститься постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 2а-6421/11, якою було визнано незаконним та нечинним з 24 грудня 2014 року рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської радивід 29 жовтня 2009 року № 2706 "Про тарифи на виробництво, транспортування, постачаннятеплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води, що надаються КП "Коменергосервіс" та Придніпровською ТЕС ВАТ "Дніпроенерго" (а. с. 11-13).

Встановлено, що із вимогами про стягнення переплачених коштів за договором, укладеним між КП "Коменергосервіс" та позивачем, на підставі тарифів, що були затвердженні рішеннями відповідача, які судом скасовані, останній не звертався.

Крім того, рішення відповідача від 11 травня 2011 року № 725 було визнано недійсним з 27 лютого 2012 року, а рішення відповідача від 29 жовтня 2009 року № 2706 - з 24 грудня 2014 року.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5, апеляційний суд правильно виходив із того, що не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про те, що рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29 жовтня 2009 року № 2706 та від 11 травня 2011 року № 725 йому було завдано шкоду, яка складається із переплати за послуги з теплопостачання у зв'язку із незаконними тарифами, яка підлягає відшкодуванню на його користь, оскільки зазначені рішення виконавчого комітету відносилися до нормативно-правових актів загального характеру, а не індивідуальної дії відносно нього, та визнані недійсними з 27 лютого 2012 року і 24 грудня 2014 року. Позивач не надав суду доказів того, що після скасування рішень тарифи продовжували нараховуватися згідно із скасованими рішеннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2016 року залишити без змін.